1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа № 755/3609/16

провадження № 51-10615км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Маринича В. К.,

суддів Огурецького В. П., Лагнюка М. М.,

за участю:

секретаря судового засідання Кононської І. Є.,

прокурора Цигана Ю. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року в кримінальному провадженні № 12016100040001500 щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1,

засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України остаточно призначено ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 2 роки 8 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року апеляційну скаргу засудженої задоволено, а апеляційну скаргу прокурора -частково. Вирок місцевого суду змінено, пом'якшено їй призначене покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць. Виключено з резолютивної частини вироку посилання на призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків за правилами ст. 71 КК України у виді 2 років 8 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, за які ОСОБА_1 засуджено вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року та вироком Дарницького районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року, призначено ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши їй для відбування покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі. Зараховано ОСОБА_1 у строк відбування остаточного покарання строк покарання, відбутий за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року, та строк попереднього ув'язнення з 03 серпня 2018 року по 26 вересня 2018 року, та звільнено ОСОБА_1 з-під варти в залі суду у зв'язку із відбуттям покарання. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.

Згідно з вироком місцевого суду ОСОБА_1 02 лютого 2016 року близько 17:30, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «бульвар Давидова» у м. Києві, зайшла до салону маршрутного автобусу, що слідував по маршруту № 51 та здійснював рух в напрямку Ленінградської площі у м. Києві, де в ході слідування на зупинці громадського транспорту «Вулкан» помітила раніше незнайому їй ОСОБА_2, яка стояла біля вхідних дверей автобусу, та переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, своєю лівою рукою залізла до правої кишені куртки ОСОБА_2, звідки непомітно для останньої дістала мобільний телефон марки «Самсунг GT-S5660», чим завдала потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1348 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженої, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що апеляційний суд не достатньою мірою врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу засудженої, яка характеризується посередньо, завдані збитки потерпілій не відшкодувала, будучи неодноразово засудженою за вчинення умисних корисливих злочинів, знову вчинила новий умисний злочин, що свідчить про небажання ОСОБА_1 ставати на шлях виправлення. При цьому апеляційний суд свого рішення належним чином не мотивував, у зв'язку з чим призначене покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України, а судове рішення - вимогам ст. 419 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Прокурор Циган Ю. В. вважав касаційну скаргу необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін

................
Перейти до повного тексту