Постанова
Іменем України
25 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 712/7249/17
провадження № 61-14734ск18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач: ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 жовтня 2017 року у складі головуючого-судді Романенко В. А. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 17 січня 2018 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Василенко Л. І., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про визнання договору про завдаток недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_6
Спадкоємцями після його смерті за законом став він та його брат ОСОБА_7
Оскільки він проживав у Київській області, а брат за місцем знаходження спадкового майна, тому він залишив брату фотокопію-витяг із паспорта, фотокопію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, чисті аркуші паперу з його підписом для оформлення спадщини.
Державним нотаріусом Золотоніської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та ОСОБА_5 видані свідоцтва про право на спадщину за законом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер.
Після смерті ОСОБА_7, його син ОСОБА_5, вступив у володіння спадковим майном, у тому числі заволодів усіма документами як батька, так і його.
09 серпня 2016 року відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до нього про стягнення коштів.
Із направлених йому документів він дізнався про укладений 28 травня 2015 року між ними договору завдатку.
Рішенням Сквирського районного суду від 14 вересня 2016 року у цивільній справі № 376/1442/16-ц ОСОБА_5 в позові відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2017 року позов ОСОБА_5 задоволено та стягнуто з нього на користь ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 7200,00 доларів США, що еквівалентно 178416,00 грн, за договором про завдаток від 28 травня 2015 року.
Апеляційним судом Київської області йому було роз'яснено право заявити клопотання про призначення експертизи щодо договору про завдаток, однак, у зв'язку з тим, що він не звертався за правовою допомогою при розгляді цієї справи, та, як наслідок, не в повній мірі усвідомлював критичну важливість висновку експерта як доказу у такій справі, а також зважаючи на високу вартість експертизи та відсутністю у нього грошових коштів на той момент, він не заявив клопотання про проведення експертизи оригіналу договору та не зміг довести недійсність оспорюваного правочину, що є предметом у цій справі.
Посилаючись на те, що він не домовлявся із відповідачем про продаж частини спадкового майна, не отримував від нього кошти та не підписував спірний договір про завдаток, а лише підписався на чистому аркуші паперу в 2008 році, в результаті чого на цьому папері було складено договір завдатку.
Ураховуючи вищевикладене, просить суд визнати недійсним договір про завдаток від 28 травня 2015 року укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у зв'язку невідповідністю його вимогам частини третьої статті 203 ЦК України. Судові витрати, понесені в результаті розгляду даної справи, покласти на відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 31 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 17 січня2018 рокурішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 31 жовтня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції належним чином визначив фактичні та правові підстави позову, внаслідок чого вірно встановив, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його заяви про забезпечення доказів шляхом витребування оригіналу договору з матеріалів справи № 367/1440/16-ц Сквирського районного суду Київської області, пославшись на ненадання судом формальної відмови. Крім того неправомірно відмовив у задоволенні позову у зв'язку з недоведенням факту відсутності волевиявлення на укладення договору про завдаток від 28 травня 2015 року та ненадання доказів, які б спростовували цей факт.
02 квітня 2018 року Верховним Судом відкрито касаційне провадження у цій справі.
Станом на час розгляду справи у Верховному Суді відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_4 - ОСОБА_6
Після його смерті відкрилась спадщина. Спадкоємцями за законом став ОСОБА_4 та його брат ОСОБА_7
20 вересня 2008 року державним нотаріусом Золотоніської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається: з права власності на Ѕ частину будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1. Крім того, в свідоцтві зазначено про те, що на іншу Ѕ частину вищевказаного спадкового майна видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я сина померлого ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 - брат позивача.
Після смерті ОСОБА_7, його син ОСОБА_5, став спадкоємцем Ѕ частини будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1.
28 травня 2015 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений договір завдатку, згідно з яким останній отримав 7200,00 доларів США в рахунок оплати вартості своєї частки житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до цього договору ОСОБА_5 зобов'язався передати 1300,00 доларів США ОСОБА_4 при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу майна не пізніше 30 вересня 2015 року.
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 14 вересня 2016 року у цивільній справі № 376/1442/16-ц в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення коштів відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2017 року позов ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на кори