ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 916/509/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Вронська Г.О., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;
за участю представників:
позивача - Гліщинського Я.В., Костюк Л.Я.,
відповідача - Клименка Б.В.,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1 - не з'явився,
- 2 - не з'явився,
- 3 - не з'явився,
- 4 - не з'явився,
- 5 - не з'явився,
за участю третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета
спору - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Новий",
на рішення Господарського суду Одеської області
(суддя - Волков Р.В.)
від 07.09.2018,
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Савицький Я.Ф., судді - Колоколов С.І., Ярош А.І.)
від 12.12.2018,
у справі за позовом обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Новий",
до акціонерного товариства "Одесаобленерго",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1) товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтехснаб",
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Груп",
3) товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еліткомсервіс",
4) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім",
5) ОСОБА_1,
за участю третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аккаржа",
про визнання недійсною додаткової угоди № 7 від 26.07.2012 до договору № И153308 від 29.04.2010,
В С Т А Н О В И В:
у березні 2018 року обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Новий" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ПрАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" про визнання недійсною додаткової угоди № 7 від 26.07.2012 до договору № И153308 від 29.04.2010.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткова угода № 7 від 26.07.2012 до договору № И153308 від 29.04.2010 укладена вимушено і тимчасово, внаслідок тяжкої обставини та омани. Зазначав, що оскаржувана додаткова угода укладена під загрозою повного відключення житлових будинків від електропостачання внаслідок зупинки роботи ТОВ "Стройтехснаб". Додатковою угодою покладено на позивача обов'язок сплати вартості технологічних втрат електроенергії у мережах ТОВ "Стройтехснаб", що порушує встановлений Правилами користування електричною енергією порядок розрахунків за поставлену електричну енергію.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2018 було прийнято до розгляду позов третьої особи ОСББ "Аккаржа" до ПрАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" та ОБ "ЖБК "Новий" про визнання недійсною додаткової угоди № 7 від 26.07.2012 до договору № И153308 від 29.04.2010.
Вказаний позов третьої особи був обґрунтований аналогічними нормами права та обставинами, що викладені у позовній заяві ОК "ЖБК "Новий". При цьому ОСББ "Аккаржа" вказувало, що судовим рішення може бути змінений порядок розрахунків між ОСББ "Аккаржа" як субспоживачем електричної енергії та ТОВ "Стройтехснаб" як основним споживачем - власником ТП 2366, що може вплинути на його права та обов'язки.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.09.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018, в задоволенні позовів обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Новий" та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аккаржа" відмовлено.
Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що під час розгляду справи позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів. Вказав на відсутність порушення прав або інтересів ОСББ "Аккаржа" укладанням спірної угоди.
ОК "ЖБК "Новий" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове, яким задовольнити його позов.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Стверджує, що господарські суди не надали належної оцінки обставинам справи, не спростували доводи ОК "ЖБК "Новий" щодо невідповідності спірної додаткової угоди Правилам користування електричної енергії, діючим на час укладення такої угоди.
У відзиві на касаційну скаргу АТ "Одесаобленерго" вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін.
За змістом відзиву ОСББ "Аккаржа", об'єднання підтримує вимоги касаційної скарги ОК "ЖБК "Новий". Посилається на практику Верховного Суду у справі № 916/2987/17.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 29.04.2010 між ВАТ ЕК "Одесаобленерго" (постачальник) та ОК "ЖБК "Новий" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № И153308, відповідно до розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок позивача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між відповідачем та позивачем або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.
Судами встановлено, що приєднання позивача до електричних мереж відповідача виконано через електричні мережі ТОВ "Стройтехснаб" за рахунок вільної потужності останнього. Мешканці багатоповерхового будинку здійснюють прямі розрахунки з відповідачем на підставі окремих договорів про користування електричною енергією.
До суду надано як додаток № 7 до договору від 29.04.2010 № И153308 акт № 10/4/1 "Розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та як додаток № 7.1 "Однолінійна схема електропостачання". Акт № 10/4/1 підписаний позивачем як споживачем електроенергії та ТОВ "Стройтехснаб" як постачальником. Тобто, вказаним актом № 10/4/1 визначена балансова належність електромереж та установок зазначених осіб.
Зважаючи на вимоги п. 1.2 Правил користування електричною енергією, позивач є субспоживачем, який підключений до мереж основного споживача - ТОВ "Стройтехснаб".
Посилаючись на припинення будівельної діяльності та споживання електричної енергії ТОВ "Стройтехснаб" та для врегулювання питань подальшого постачання електричної енергії його субспоживачам, між позивачем та відповідачем було підписано спірну додаткову угоду № 7 від 26.07.2012 до договору № И153308 від 29.04.2010.
Згідно з вказаною додатковою угодою, сторони дійшли згоди, що у зв'язку з послідовним приєднанням засобів обліку споживача ТОВ "Стройтехснаб" та субспоживачів, на час зупинки роботи основного споживача ТОВ "Стройтехснаб", відповідно до п. 6.23.1.2 чинних Правил користування електричною енергією:
- визначати обсяг електричної енергії, спожитої субспоживачем ОК "ЖБК "Новий", шляхом додавання обсягу втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача до обсягу електричної енергії, отриманої субспоживачем за розрахунковими засобами обліку;
- проводити оплату належної ОК "ЖБК "Новий" частини втрат в електромережах ТОВ "Стройтехснаб" згідно з додатковими рахунками, які будуть сформовані шляхом поділу різниці між кількістю електроенергії, що надійшла в мережі ТОВ "Стройтехснаб" та звітами субспоживачів, пропорційно споживанню субспоживачів.
Суди в оскаржуваних рішеннях дійшли висновку про відсутність підстав для задоволенню позову ОК "ЖБК "Новий".
Проте, суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Так, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні вимог ОК "ЖБК "Новий", про визнання недійсною додаткової угоди № 7 від 26.07.2012 до договору № И153308 від 29.04.2010, місцевий суд дійшов висновку про відсутність порушеного права ОК "ЖБК "Новий" та встановив, що оспорювана додаткова угода укладена відповідно до п. 6.23.1.2 та п. 6.28 ПКЕЕ.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд має встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення.
Проте, дослідивши обставини на предмет вчинення правочину під впливом омани та під впливом тяжкої обставини, суд першої інстанції не надав належної оцінку правовідносинам сторін, врегульованих додатковою угодою, на предмет їх відповідності Правилам користування електричною енергією та доказам недійсності правочину (додаткової угоди № 7), пов'язаним з невідповідністю вимогам чинного законодавства. Підстав, з яких суд дійшов висновку про необхідність застосування п. 6.23.1.2 та п. 6.28 ПКЕЕ, місцевим судом не наведено.
На вказані недоліки рішення суду першої інстанції апеляційний суд уваги не звернув та їх не усунув. При цьому, суд апеляційної інстанції припустився аналогічних порушень, не звернув уваги на приписи наведених вище норм, не дослідив всі обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, що є порушенням вимог ст. 269 ГПК України.
Згідно з ч. 1 Перейти до повного тексту