Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 464/1666/17
провадження № 61-30202св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю.В.,
учасники справи:
стягувач (заявник) -публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»,
суб'єкт оскарження -головний державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк Мар’яна Василівна,
боржник - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова, у складі судді Мички Б. Р.,
від 28 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області, у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
від 26 вересня 2017 року.
Короткий зміст скарги та її обґрунтування
У березні 2017 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк») звернулось до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М. В.
Скарга мотивована тим, що головним державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М. В. при примусовому виконанні виконавчих листів у цивільній справі № 464/78/13-ц, які видані Сихівським районним судом м. Львова, були відкриті виконавчі провадження ВП № 39704890 та ВП № 39704965. 25 листопада 2016 року головним державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у вищевказаних виконавчих провадженнях з тих підстав, що ним не виявлено майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, а стягувач відмовився залишити собі майно боржника, нереалізоване під час виконання судового рішення. Заявник вважає, що державним виконавцем були порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не здійснені усі необхідні для виконання судового рішення дії, які передбачені вказаним законом, що призвело до порушення прав ПАТ «Родовід Банк».
Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ «Родовід Банк» просило визнати незаконними дії головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М. В. по виконавчим провадженням ВП № 39704890 та ВП № 39704965 при винесенні постанов про повернення виконавчого документу стягувачу; скасувати постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 25 листопада 2016 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 28 квітня 2017 року у задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк» відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що стягувач не заявив про своє бажання залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час проведення електронних торгів. Державним виконавцем здійснено необхідні дії та встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке інше майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, а тому судом не встановлено порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» і прав заявника.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26 вересня 2017 рокуапеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» відхилено, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що державним виконавцем у межах виконавчих проваджень вчинено всі дії щодо встановлення доходів боржника, розшуку його майна, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Посилання апеляційної скарги на нездійснення державним виконавцем виконавчих дій не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.
Короткий зміст касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ПАТ «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Родовід Банк» просить скасувати оскаржені ухвали та постановити нову ухвалу про задоволення скарги, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм Закону України «Про виконавче провадження» та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій надано оцінку тим заходам, які були здійснені державним виконавцем при примусовому виконанні вищевказаних виконавчих листів та не надано належної правової оцінки тим обставинам, що державним виконавцем були вжиті не всі заходи, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження». Залишення за стягувачем нереалізованого майна боржника є його правом, а не обов'язком, а тому не може бути підставою для повернення виконавчих документів стягувачу без розшуку іншого майна та доходів боржника. Оскаржені постанови про повернення виконавчих документів стягувачу винесені державним виконавцем передчасно та неправомірно. Державним виконавцем були порушені вимоги
статей 10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», не здійснені усі необхідні дії, які передбачені вказаним законом, не було вжито належних заходів по розшуку майна боржника шляхом направлення відповідних запитів до відповідного відділу РАЦС щодо надання інформації про перебування боржника у шлюбі, до уповноважених органів про надання інформації щодо реєстрації боржника як засновника будь-якої установи, а також не вчинено інших дій, передбачених законом.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20 листопада 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Статтею 388 ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»
(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 березня 2013 року Сихівським районним судом м. Львова видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 305 798,33 грн та судового збору у розмірі 3 057,98 грн. На підставі виконавчих листів, виданих на виконання вказаного рішення, державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області були відкриті виконавчі провадження ВП № 39704890 та ВП № 39704965.
25 листопада 2016 року головним державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М. В. у виконавчих провадженнях ВП № 39704890 та ВП № 39704965 винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу на підставі пункту 3 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відмовою стягувача залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання судового рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.
Відповідно до протоколів проведення електронних торгів від 16 червня
2016 року № 175604, від 22 липня 2016 року № 185189, від 01 вересня
2016 року № 194665 електронні торги з реалізації 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності боржнику, не відбулися у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів.
Листом Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області
від 22 вересня 2016 року № 17909 зазначену інформацію було доведено до відома стягувачу із одночасним роз'ясненням вимог статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV.
Стягувач письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, а саме 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності боржнику.
Згідно відповідей із органу Державної податкової служби України ОСОБА_4 не перебуває на обліку в органах податкової служби.
З відповіді управління Держкомзему у м. Львові Головного управління Держкомзему у м. Львові вбачається, що інформація про наявність земельних ділянок у власності або користуванні ОСОБА_4 у м. Львові, м. Винники, смт Брюховичі та смт Рудно відсутня.
Листом територіального сервісного центру № 4641 Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області головного державного виконавця повідомлено, що транспортні засоби за ОСОБА_4 не зареєстровані.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних вис