Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
судова справа № 0827/7682/12
провадження № 51-9554км18
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В.,
за участю:
прокурора Вергізової Л. А.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника потерпілих Багаурі О. В.,
захисника КозловаО. Ю.,
розглянув у судовому засіданні кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, та захисника Козлова О. Ю. на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 вересня 2018 року.
За вказаним вироком місцевого суду
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
с. Мар'ївка Запорізького району Запорізької області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1), зареєстрованого в тому ж місті (АДРЕСА_2), такого, що не має судимості,
засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 49 цього Кодексу ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
За цим же вироком ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 115 КК України - на строк 12 років; за ч. 2 ст. 15 і п. 1 ч. 2
ст. 115 КК України - на строк 10 років.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) у строк покарання ОСОБА_5 зараховано строк попереднього ув'язнення з 10 березня 2012 року по 06 листопада
2013 року та з 17 лютого 2015 року по 20 червня 2017 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5: у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_1 - по 250 000 грн кожній, на користь ОСОБА_2 - 80 000 грн; у рахунок відшкодування майнової шкоди на користь ОСОБА_1 - 25517,13 грн.
Вирішено питання про долю речових доказів.
За вироком місцевого суду ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він
09 березня 2012 року близько 21:40, керуючи автомобілем марки «Тойота-Авенсіс» (державний номерний знак НОМЕР_1), рухався по вул. Звільненій
у м. Запоріжжі. По цій же вулиці в попутному напрямку попереду транспортного засобу, яким керував ОСОБА_5, йшли ОСОБА_7 та ОСОБА_2
У районі будинку № 21 на вул. Звільненій між ОСОБА_5 з одного боку та ОСОБА_7 та ОСОБА_2 з іншого виник конфлікт через те, що ОСОБА_7 зачепив плечем дзеркало заднього виду з боку водійських дверей автомобіля, внаслідок чого ОСОБА_5 зупинив транспортний засіб.
У ході конфлікту з метою вбивства двох осіб ОСОБА_5 дістав з-під килимка під заднім сидінням автомобіля з боку водійського місця вогнепальну зброю - гладкоствольний револьвер «Комбриг» (заводський номер ХКНД 461)
калібру 9 мм РА, призначений для відстрілу метальних снарядів несмертельної дії, в камері барабана якого були боєприпаси, виготовлені в кустарний спосіб із використанням капсульованої гільзи калібру 9 мм РА, заводського виготовлення виробництва України, порохового заряду та круглої саморобної гумової кулі калібру 9 мм зі свинцевим сердечником, і з указаного револьвера тричі вистрелив у тулуб ОСОБА_7,чим завдав останньому тілесних ушкоджень, у тому числі й тяжких ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, від яких той помер у цей же день близько 23:10 у стаціонарі комунальної установи «Центр екстреної і швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя».
Потім ОСОБА_5 із того ж револьвера не менше трьох разів вистрелив у потерпілого ОСОБА_2 Умисел на вбивство ОСОБА_2 ОСОБА_5 до кінця не довів із причин, що не залежали від його волі, оскільки закінчилися боєприпаси.
У результаті таких дій ОСОБА_5 завдав ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.
Використані у процесі заподіяння шкоди здоров'ю і життю потерпілих боєприпаси (а саме: сім патронів, виготовлених у кустарний спосіб із використанням капсульованої гільзи калібру 9 мм РА заводського виготовлення виробництва України, порохового заряду і круглої саморобної гумової кулі калібру 9 мм зі свинцевим сердечником у виді дробу та картечі мисливських патронів до гладкоствольної мисливської зброї) ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу придбав у невизначений час у невстановленої слідством особи на ринку «Малий» на вул. Запорізькій у м. Запоріжжі та зберігав за місцем свого проживання, а надалі - в камерах гладкоствольного револьвера «Комбриг» до моменту, коли він застосував указані боєприпаси за вищевказаних обставин.
Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 26 вересня 2018 року задовольнив частково апеляційні скарги засудженого ОСОБА_5, захисників Козлова О. Ю. та Шульги Г. О., а апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення. Вирок місцевого суду від 30 листопада 2017 року щодо ОСОБА_5 змінив.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, виклав у такій редакції:
«09 березня 2012 року приблизно о 21:40 ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки «Тойота Авенсіс», рухався по вул. Звільненій у м. Запоріжжі. В той же час потерпілі ОСОБА_7 і ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння рухалися по тій же вулиці в попутному ОСОБА_5 напрямку. Біля будинку № 21 на вул. Звільненій між ОСОБА_5 з одного боку
та ОСОБА_7 і ОСОБА_2 з іншого виник конфлікт, через який ОСОБА_5 зупинив автомобіль і вийшов з нього. У ході розвитку конфлікту ОСОБА_5, керуючись раптово виниклим почуттям неприязні до ОСОБА_7 та ОСОБА_2, дістав із автомобіля револьвер «Комбриг», призначений для стрільби патронами несмертельної дії, споряджений патронами, виготовленими кустарним способом з використанням порохового заряду і саморобної гумової кулі калібру 9 мм із свинцевим сердечником.
Усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи умисел на заподіяння шкоди життю і здоров'я потерпілих, допускаючи настання смерті, але не бажаючи її обов'язкового настання, ОСОБА_5 тричі вистрелив у тулуб
ОСОБА_7, внаслідок чого завдав останньому тілесних ушкоджень, у тому числі й тяжких ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння,від яких він у цей же день близько 23:10 у стаціонарі комунальної установи «Центр екстреної і швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя» помер, тобто умисно вбив його.
У цей же час, у тому ж місці ОСОБА_9 з того ж револьвера вистрелив у ОСОБА_10 не менше 3-х разів, заподіявши йому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості».
Суд перекваліфікував дії ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст.115 КК України
на ч. 1 ст.122 цього Кодексу та призначив покарання за цим Законом у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.
Пом'якшив покарання у виді позбавлення волі, призначене ОСОБА_5
за ч. 1 ст. 115 КК України, до 10 років 6 місяців.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів суд визначив ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 7 місяців.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України
від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) у строк покарання ОСОБА_5 зараховано строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 26 вересня 2018 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Рішення місцевого суду про задоволення цивільного позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди апеляційний суд скасував.
У решті вирок залишив без зміни. Звільнив ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з повним відбуттям покарання.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд. На думку прокурора, апеляційний суд передчасно визнав висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінальної справи, внаслідок чого, порушивши принцип безпосередності, належним чином не провівши судового слідства, вибірково дослідивши докази у справі, неправильно застосував кримінальний закон та ухвалив рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_5 без ретельного аналізу зібраних досудовим слідством доказів у їх сукупності.
У касаційній скарзі захисник Козлов О. Ю., посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, просить скасувати постановлені у кримінальній справі судові рішення, а справу закрити. При цьому на думку захисника, апеляційний суд фактично встановив, що в обстановці, яка склалася, його підзахисний діяв у стані необхідної чи уявної оборони, однак безпідставно не застосував положень ст. 36 КК України.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні суду касаційної інстанції:
- захисник Козлов О.Ю., висловивши свої доводи, просив задовольнити його касаційну скаргу, а доводи прокурора вважав необґрунтованими;
- прокурор, потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також представник останніх Багаурі О. В. кожен окремо, висловивши свої дово