Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 619/738/17
провадження № 61-22690 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Ступак О. В., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,
відповідач - ОСОБА_1,
особа, яка подала апеляційну/касаційну скарги - заступник прокурора Харківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 28 листопада 2017 року у складі судді
Калмикової Л. К. та постанову Апеляційного суду Харківської області від
27 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Бровченка І. О.,
Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі ГУ «Держгеокадастру у Харківській області») звернувся з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що рішеннями Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області (далі Русько-Лозівська сільська рада) 26 сесії 5 скликання від 12 вересня 2008 року ОСОБА_1 безоплатно передано у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0, 1261 га, та для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0, 1500 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. На підставі зазначених рішень ОСОБА_1 видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1 від 22 квітня 2009 року та серії ЯИ №824076 від 25 лютого 2010 року. Вказував на те, що надані ОСОБА_1 земельні ділянки належать до земель сільськогосподарського призначення та знаходяться за межами с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області, а тому рішення Русько-Лозівської сільської ради від 12 вересня
2008 року прийняті всупереч положенням земельного законодавства України та з перевищенням повноважень Русько-Лозівським сільським головою Дергачівського району Харківської області ОСОБА_4, а тому видані на їх підставі державні акти на право власності на земельні ділянки підлягають визнанню недійсними.
Посилаючись на те, що спірні земельні ділянки вибули з володіння держави, як законного їх власника, поза її волею, оскільки Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області розпорядження про передачу земельних ділянок ОСОБА_1 не приймалося, прокурор з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1261 га, серія НОМЕР_1 від 22 квітня 2009 року, виданий на ім'я ОСОБА_1, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010969300290; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1500 га, серія НОМЕР_2 від 25 лютого 2010 року, виданий на ім'я ОСОБА_1, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011069300189; витребувати з незаконного володіння відповідача на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку, площею 0,1261 га, та земельну ділянку площею, 0,1500 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 28 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що порушення земельного законодавства Русько-Лозівською сільською радою при передачі у власність відповідачу спірних земельних ділянок відбулось у 2008 році та могло бути виявлене з 2008 року уповноваженими органами на здійснення розпорядження земельними ділянками та контролю законодавства у сфері земельних відносин під час погодження технічної документації із землеустрою та реєстрації права власності на спірні земельні ділянки, проте прокурор звернувся із позовом до суду лише у березні 2017 року, тобто з пропуском позовної давності. Крім того, постановою Золочівського районного суду Харківської області від 07 квітня
2011 року призначено кримінальну справу № 2015/1-90/11 за обвинуваченням ОСОБА_4 до попереднього судового розгляду, що також свідчить про обізнаність органів прокуратури про порушення інтересів держави.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 27 лютого 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишено без задоволення, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від
28 листопада 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що погодження технічної документації із землеустрою, реєстрація права власності на спірну земельну ділянку відбувались за участю державних органів, на які покладено обов'язок здійснення контролю та виявлення порушень при прийняті рішення органом місцевого самоврядування, а тому вони мали змогу з 22 квітня 2009 року виявити порушення вимог земельного законодавства при передачі у власність ОСОБА_1 спірних земельних ділянок. Крім того, про порушення інтересів держави органам прокуратури було відомо з постанови Золочівського районного суду Харківської області від 07 квітня 2011 року, якою було призначено кримінальну справу № 2015/1-90/11 за обвинуваченням ОСОБА_4 до попереднього судового розгляду, а тому відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог прокурора за спливом позовної давності є обгрунтованою.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2018 року заступник прокурора Харківської області звернувся із касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 28 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 27 лютого 2018 року, і передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що відмовляючи у задоволенні позову за спливом строку позовної давності, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що початок перебігу позовної давності починається з моменту поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, в даному випадку з моменту прийняття рішення Русько-Лозівською сільською радою від 12 вересня 2008 року,а не з моменту обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв'язку з цим охоронюваних прав і інтересів. Перебіг позовної давності почався з моменту набрання чинності судовими рішеннями Злочівського районного суду Харківської області від
04 квітня 2014 року та 11 серпня 2014 року відносно ОСОБА_4, за фактом підробки рішень сесії Русько-Лозівською сільської ради, а тому позов було подано в межах строку позовної давності. Крім того, суди не звернули увагу, що відчуження земельних ділянок, які є власністю народу України і за законом не можуть перебувати у приватній власності, за своєю природою є триваючим правопорушенням оскільки відбулося за відсутності волі дійсного власника цих об'єктів.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що рішеннями Русько-Лозівської сільської ради 26 сесії 5 скликання від 12 вересня 2008 року ОСОБА_1 безоплатно передано у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0, 1261 га, та для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0, 1500 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі зазначених рішень ОСОБА_1 отримала державні акти на право власності на вказані земельні ділянки серії НОМЕР_3 від 22 квітня 2009 року та серії НОМЕР_2 від 25 лютого 2010