Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 489/1783/16-ц
провадження № 61-29539св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2017 року у складі судді Тихонової Н. С. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 26 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Бондаренко Т. З., Крамаренко Т. В., Темнікової В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтований тим, що 15 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № ML?400/001/2008. Відповідно до умов цього договору банк надав ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 53 827,67 дол. США строком до 14 січня 2028 року зі сплатою відсотків за користування кредитом, а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування коштами у порядку, встановленому кредитним договором.
Із метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором 15 січня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_5 укладений договір поруки № SR-400/001/2008.
Відповідачі свої зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконували, у зв'язку з чим, станом на 10 лютого 2016 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 35 506,71 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 921 203,83 грн, із яких сума заборгованості за тілом кредиту - 30 385,84 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 788 345,42 грн, заборгованість за процентами - 5 120,87 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 132 858,41 грню
Із урахуванням наведеного, позивач просив суд стягнути солідарно із відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором від 15 січня 2008 року № ML?400/001/2008 у розмірі 35 506,71 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 921 203,83 грн, а також судовий збір.
У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «ОТП Банк», у якому посилався на відсутність у позивача генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій на час укладення кредитного договору, у зв'язку із чим просив суд визнати кредитний договір від 15 січня 2008 року № ML-400/001/2008 недійсним.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором від 15 січня 2008 року № ML-400/001/2008 у розмірі 35 506,71 дол. США, що еквівалентно 921 203,83 грн, із яких 30 385,84 дол. США, що еквівалентно 78 8345,42 грн, ? заборгованість за тілом кредиту, 5 120,87 дол. США, що еквівалентно 132 858,41 грн, ? заборгованість за відсотками за користування кредитом. У задоволенні позову ПАТ «ОТП Банк» у частині стягнення заборгованості із ОСОБА_5 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі не виконували належним чином зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із чим наявні підстави для дострокового стягнення заборгованості за цим договором. Порука за кредитним договором є припиненою, оскільки позивач не пред'являв вимоги до поручителя про стягнення заборгованості у межах встановленого законом строку.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні підстави для визнання кредитного договору недійсним у зв'язку із наданням кредиту у іноземній валюті, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ПАТ «ОТП Банк» отримав генеральну ліцензію на здійснення операцій із валютними цінностями.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 26 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції надав належну оцінку доказам у справі, повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно визначив характер правовідносини сторін, у зв'язку із чим ухвалив рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_5 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 26 квітня 2017 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати рішення судів попередніх інстанції у частині стягнення заборгованості із ОСОБА_4 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не з'ясували всі обставини справи, оскільки позивач не надав суду оригінали первинних документів, у зв'язку із чим не можливо встановити, що кредитний договір укладений у необхідній письмовій формі, гроші отримані відповідачем, позивач має право вимоги, тобто не можна застосувати положення статей 1046, 1047 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до оспорюваних правовідносин.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Встановлені судами обставини
Судами