Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 333/5905/16-ц
провадження № 61-29085св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Міністерство оборони України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2017 року у складі судді Наумової І. Й. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 13 липня 2017 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Гончар М. С., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що у 1987 році під час мінометного обстрілу отримала множинне осколкове поранення ніг, спини, контузію, що призвело до хронічних захворювань. У лютому 2015 року за висновком медико-соціальної експертної комісії її визнано інвалідом третьої групи, причина інвалідності ? захворювання, контузія, травми, пов'язані з виконанням службових обов'язків у країнах, де велися бойові дії.
Посилаючись на те, що внаслідок хвороби вона зазнає фізичні і моральні страждання, просила суд на підставі статті 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статей 23, 1167 Цивільного кодексу України, Закону України «Про збройні сили» стягнути із Міністерства оборони України на її користь 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено факт протиправних дій або бездіяльності Міністерства оборони України, а також причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями відповідача та його вини у завданні шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції надав належну оцінку доказам у справі, повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно визначив характер правовідносини сторін, у зв'язку із чим ухвалив рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 13 липня 2017 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачу встановлена третя група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків на території Демократичної Республіки Афганістан, а тому вона має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи і