Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 642/8811/15-ц
провадження № 61-14197св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: комунальна установа Харківський геріатричний пансіонат ветеранів праці Харківської обласної ради, ОСОБА_5,
представник комунальної установи Харківський геріатричний пансіонат ветеранів праці Харківської обласної ради - Литвин Світлана Олексіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова, у складі судді Сороки О. П., від 18 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів: Сащенка І. С., Коваленко І. С.,
Овсяннікової А. І., від 30 січня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до
комунальної установи Харківський геріатричний пансіонат ветеранів праці Харківської обласної ради, ОСОБА_5 про визнання дій незаконними, встановлення факту ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцю та усунення спадкоємця від права на обов'язкову частку у спадщині, скасування свідоцтва про право на спадщину.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її та ОСОБА_5 батько ОСОБА_8 Відповідно до заповіту від 02 липня
2009 року ОСОБА_8 заповів усе свої майно позивачу. ОСОБА_5 має право на обов'язкову частку у спадщині після смерті батька, а тому
06 серпня 2015 року державним нотаріусом останній було видано свідоцтво право на спадщину 1/4 частки майна ОСОБА_9 Зазначала, що вона доглядала за батьком з червня 2007 року, оскільки він внаслідок хвороби потребував стороннього догляду. Вона звільнилась з роботи та вимушена була переїхати до будинку батька для догляду за ним та утриманням.
ОСОБА_8 на протязі останніх 8 років життя перебував на обліку у психоневрологічному диспансері та страждав на часткове слабоумство.
У 2010 року у зв'язку з погіршенням стану здоров'я вона передала обов'язки по догляду за хворим батьком старшій сестрі ОСОБА_5, яка здійснювала догляд за батьком близько двох місяців. 30 червня 2010 року ОСОБА_5 відмовилася за ним доглядати, переїхала до м. Одеса та оформила батька до державного пансіонату ветеранів праці, у якому він знаходився на повному державному утриманні з неналежними умовами проживання. Вказувала, що вона звернулася до суду та намагалася отримати опіку над батьком, однак у зв'язку з тривалим розглядом судом її заяви вона звернулась до суду із клопотання про залишення заяви без розгляду. Батько мав ощадну книжку на суму заощаджень близько 60 тис. грн, отримував пенсію військовослужбовця близько 4 тис. грн на місяць. На думку позивача, зазначені грошові кошті без законних підстав привласнили собі керівництво пансіонату та її старша сестра ОСОБА_5 Вважала, що діями відповідача ОСОБА_5 порушено положення Конституції України та норми СК України.
Посилаючись на зазначені обставини, уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд визнати незаконними дії відповідачів щодо поміщення
ОСОБА_9 до психітаричного закладу; встановити факт ухилення спадкоємця ОСОБА_5 від надання допомоги спадкодавцю ОСОБА_8 та усунути ОСОБА_5 від права на обов'язкову частину спадкоємства; скасувати свідоцтво про право на спадщину після смерті їх батька
ОСОБА_8, видане на ім'я ОСОБА_5
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2017 року позов ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 30 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що позивач не довела умислу ОСОБА_5 на залишення ОСОБА_8 у безпорадному стані, оскільки саме вона була ініціатором поміщення батька до Харківського геріатричного пансіонату ветеранів праці Харківської обласної ради, в якому йому було забезпечено належний догляд. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав, визначених законом, для усунення ОСОБА_5 від спадкування за законом після смерті батька, а тому відсутні підстави для скасування свідоцтва про право на спадщину, виданого на ім`я
ОСОБА_5 Посилання ОСОБА_4 на те, що поміщення до зазначеного закладу та утримання у ньому її батька є незаконним не підтверджено належними та допустимими доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули увагу на те, що ОСОБА_8 був поміщений до Харківського геріатричного пансіонату ветеранів праці Харківської обласної ради без її заяви про те, що вона відмовляється здійснювати за ним догляд у домашніх умовах. Вона та її сестра ОСОБА_5 зобов'язані були здійснювати належний догляд за своїм непрацездатним батьком, який знаходився у безпорадному стані. Дії відповідачів вважає незаконними.
Короткий зміст відзиву (заперечення) на касаційну скаргу
У відзиві (запереченні) на касаційну скаргу комунальна установа Харківський геріатричний пансіонат ветеранів праці Харківської обласної радипросить залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження незаконного поміщення ОСОБА_8 до пансіонату, а також доказів на підтвердження неналежних умов утримання ОСОБА_8 у зазначеній установі. Заява про прийняття на постійне проживання до будинку-інтернату підписана ОСОБА_8 власноручно, у судовому порядку ОСОБА_8 обмежено дієздатним чи недієздатним не визнавався.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
У липні 2018 року справу передано судді-доповідачу.
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_4 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Ураховуючи те, що триває стадія попереднього розгляду, під час якої судове засідання не проводиться, підстави для задоволення заяви ОСОБА_4 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_8, який був батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Відповідно до копії заповіту від 02 липня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Панченко О. В. і зареєстрованого у реєстрі за № 757, ОСОБА_8 заповів все своє майно своїй дочці ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 73).
Після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/4 частки спадкового майна.
06 серпня 2015 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку майна ОСОБА_8 на підставі статті 1241 ЦК України.
15 червня 2010 року ОСОБА_8 був направлений на повне державне утримання до комунальної установи Харківський геріатричного пансіонату ветеранів праці Харківської обласної ради, у якому перебував з 30 червня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року (день смерті).
ОСОБА_8 було прийнято на державне утримання до комунальної установи Харківського геріатричного пансіонату ветеранів праці Харківської обласної ради відповідно до путівки, виданої Департаментом соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації від 15 червня
2010 року № 228 (т. 2, а. с. 263).
Комунальна установа Харківський геріатричний пансіонат ветеранів праці Харківської обласної ради створена відповідно до Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку, інвалідів та дітей, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2001 року № 549 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 3.1 Положенн