Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 761/36756/14-ц
провадження № 61-12450св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куликовська ТетянаВікторівна,
треті особи: Міністерство юстиції України, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року у складі судді Притули Н. Г. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13 липня 2017 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куликовської Т. В. (далі - приватний нотаріус КМНО Куликовська Т. В.), треті особи:Міністерство юстиції України, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, про визнання неправомірними дій приватного нотаріуса, скасування нотаріальної дії та зобов'язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що приватний нотаріус КМНО
Куликовська Т. В. не мала права посвідчувати договір позики від 18 жовтня 2007 року, оскільки він не надавав доручення ОСОБА_3 на укладення вказаного правочину. Як вбачається із довіреності, виданої ним на ім'я ОСОБА_3, посвідченої 16 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В. М.
(далі - приватний нотаріус ЧМЕО Ященко В. М.), зареєстрованої в реєстрі за
№ 5820, у ОСОБА_3 були відсутні повноваження на підписання від імені ОСОБА_1 договорів позики. Зазначав, що при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника нотаріус відповідно до статей 43, 44 Закону України «Про нотаріат» зобов'язаний був встановити особу, а також перевірити обсяг її повноважень, для чого нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові. Разом з тим вказаною довіреністю представника ОСОБА_3 було уповноважено виключно розпоряджатися та управляти квартирою, а повноважень щодо отримання позики та підписання відповідного договору в останнього не було. Крім того, згідно з копією довіреності, долученої до справ приватного нотаріуса
Куликовської Т. В. і за якою було перевірено повноваження
ОСОБА_3, за паспортними даними прізвище (довірителя) зазначено не ОСОБА_7, а - ОСОБА_1. Таким чином, при підготовці до вчинення нотаріальної дії нотаріус не перевірила подані документи на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства та не з'ясувала відсутність або наявність розбіжностей, у тому числі щодо написання прізвища. Також його прізвище за паспортними даними було
ОСОБА_1, а за договором позики - ОСОБА_7
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірними дії приватного нотаріуса КМНО Куликовської Т. В. з нотаріального посвідчення договору позики від 18 липня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1269, скасувати нотаріальну дію, вчинену приватним нотаріусом КМНО Куликовською Т. В. з нотаріального посвідчення договору позики від 18 липня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1269, та вилучити з Державного реєстру правочинів запис про реєстрацію зазначеного договору позики.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва
від 26 листопада 2015 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії приватного нотаріуса КМНО Куликовської Т. В. з нотаріального посвідчення договору позики від 18 жовтня 2007 року, зареєстрованого у реєстрі за № 1269. Скасовано нотаріальну дію з нотаріального посвідчення договору позики від 18 жовтня 2007 року, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В., зареєстровану в реєстрі за № 1269. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року касаційні скарги ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_8, та приватного нотаріуса КМНО Куликовської Т. В. задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Останнім рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 схвалив дії довірителя щодо укладення договору позики та повернув борг, тому суд вважав, що права та інтереси позивача вчиненою нотаріальною дією не порушені та визначений спосіб захисту не є належним способом захисту у розумінні статті 16 ЦК України, а тому підстави для задоволення заявлених вимог відсутні.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що права та інтереси позивача вчиненою нотаріальною дією не було порушено, тому підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні. При цьому враховано встановлені судовим рішенням, що набрало законно сили, обставини про те, що позивач ОСОБА_1 схвалив дії довірителя щодо укладення договору позики від 18 жовтня 2007 року та виконав свої зобов'язання позичальника за цим договором, повернувши борг у повному обсязі, та яким було визнано необґрунтованими наведені позивачем доводи і підстави для визнання цього договору недійсним й відмовлено у задоволенні його позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у серпні 2017 року,
ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса КМНО Куликовської Т. В., треті особи: Міністерство юстиції України, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання неправомірними дій приватного нотаріуса, скасування нотаріальної дії та зобов'язання вчинити дії призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що можливість оскарження дії до суду, що є предметом цього позову, прямо закріплено у Законі України «Про нотаріат», а тому обраний спосіб захисту порушених прав, свобод та інтересів відповідає нормам ЦК України та нормам Закону України «Про нотаріат». Обставини встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року, яким відмовлено у задоволенні його позовних вимог про визнання договорів позики та іпотеки недійсними, не мають значення для вирішення питання про правомірність дій приватного нотаріуса по нотаріальному посвідченню договору позики.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_3, подане представником - ОСОБА_5, на касаційну скаргу
ОСОБА_1, у якому вона просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу відхилити. Заперечення обґрунтовано тим, що судом встановлено, що хоча ОСОБА_1 не наділив
ОСОБА_3 правом на укладання договору позики, проте він прийняв угоду до виконання, тобто схвалив її. Тому його дії щодо повернення позики, з урахуванням положення частини першої статті 241 ЦК України, обґрунтовано визнані судом як схвалення оспорюваного договору шляхом виконання зобов'язань по ньому.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що згідно з довіреністю від 16 жовтня 2007 року, посвідченою приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В. М., ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 розпоряджатися (продати, обміняти, передати в іпотеку, оренду тощо), а також управляти належною йому квартирою № 45, розташованою по вул. Ірининській, 5/24 у м. Києві