Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 554/8549/15-ц
провадження № 61-30876св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави, у складі судді Січиокно Т. О., від 29 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області, у складі колегії суддів: Дорош А. І., Карпушина Г. Л., Триголова В. М., від 10 липня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява ТОВ «ОТП Факторинг Україна» мотивована тим, що 20 березня 2008 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк», банк) та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № ML-D 00/098/2008, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 40 600, 00 доларів США на споживчі цілі. 28 листопада 2011 року між сторонами кредитного договору було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору, відповідно до якого було змінено валюту кредиту на гривню та розмір кредиту, який відповідно до пункту 2.1.2 додаткового договору став складати 246 169, 76 грн. З метою забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором 20 березня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № SR-D 00/098/2008. ОСОБА_3 порушила зобов'язання щодо погашення боргу, у зв'язку з чим станом на 28 січня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 265 757, 66 грн, яка складається із: 199 107, 68 грн - заборгованість по тілу кредиту, 30 098, 18 грн. - заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам, 36 551, 80 грн - пеня за прострочення виконання зобов'язань.
Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило суд стягнути із відповідачів вищевказану суму кредитної заборгованості.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29 березня 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовлено у задоволення заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем недоведено наявності підстав для дострокового виконання основного зобов'язання відповідачами, оскільки дані про направлення на адресу останнім та отримання повідомлення банку про необхідність сплатити наявну заборгованість у 60-денний строк відсутні. Разом з тим, договір про відступлення права вимоги від 07 листопада 2014 року, укладений між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», предметом якого є передача та відступлення товариству сукупності прав, належних банку за договором забезпечення, а не право вимоги за кредитним договором № МL-D 00/098/2008 від 20 березня 2008 року. Договір факторингу № б/н від 07 листопада 2014 року суду не надано.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що місцевий суд правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 10 липня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з'ясували обставини справи. Висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є необґрунтованим. Досудову вимогу на адресу боржників було надіслано у грудні 2014 року, проте вона залишилась без виконання.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
14 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 10 липня 2017 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзиви на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20 березня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № ML-D 00/098/2008, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 40 600, 00 доларів США на споживчі цілі. Дата остаточного повернення кредиту 20 березня 2023 року. Сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка. Сума кредиту та нарахованих відсотків погашається рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору (т. 1 а.с. 5-9).
28 листопада 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» (правонаступник - ЗАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № ML-D 00/098/2008, згідно якого сторони домовилися внести зміни та доповнення у кредитний договір, а саме у порядку, передбаченому цим додатковим договором, банк надав позичальнику кредит у розмірі та валюті кредиту, визначених додатковим договором, а позичальник прийняв кредит, зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому додатковому договорі та кредитному договорі. Розмір кредиту становить 246 169, 76 грн. Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється шляхом сплати позичальником платежів, що зменшуються (ануїтентними платежами, що зменшуються) (т. 1 а.с. 10-12).
20 березня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № SR-D 00/098/2008, згідно якого ОСОБА_4, як поручитель, зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_3 боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором № МL-D 00/098/2008 від 20 березня 2008 року у повному обсязі таких зобов'язань. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно. Порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі. Зокрема, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо: повернення основної суми кредиту, наданого боржнику; сплати відсотків за користування кредитом; сплати пені за прострочення повернення кредиту, прострочення сплати відсотків та штрафу за нецільове використання кредиту (т. 1 а.с.13).
28 листопада 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» (кредитор) та ОСОБА_4 було укладено додатковий договір № 1 до договору поруки № SR-D 00/098/2008, згідно якого сторони домовилися внести зміни та доповнення до даного договору, а боржник зобов'язаний повернути кредитору повну суму отриманих боржником кредитних коштів не пізніше 20 березня 2023 року. На дату укладення цього додаткового договору сума отриманого кредиту складає 246 169, 76 грн. Боржник зобов'язаний сплатити проценти за користування отриманими ним кредитними коштами, наданими згідно з кредитним договором, в розмірі, в терміни і в порядку, що передбачені у кредитному договорі. На дату укладення цього додаткового договору розмір боргових зобов'язань, забезпечених порукою, становить 246 169, 76 грн (т. 1 а.с. 14-15).
Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 07 листопада 2014 року, укладеного між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (сторона 1) та ПАТ «ОТП Банк» (сторона 2), у зв'язку із укладенням договору факторингу № б/н від 07 листопада 2014 між стороною 1 та стороною 2, сторона 2 передала стороні 1 права вимоги за кредитними договорами, перелік яких міститься у додатку № 1 до договору, укладеними між стороною 2 та позичальниками сторони 2, а також за договорами забезпечення (т. 1 а.с. 33-34).
Відповідно до витягу із додатку № 1 ПАТ «ОТП Банк» передав ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право вимоги щодо кредитного договору № ML-D 00/098/2008 від 20 березня 2008 року (т. 1 а.с. 35).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої