Постанова
Іменем України
04 березня 2019 року
м. Київ
справа № 487/3878/17
провадження № 61-2313 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
представник ОСОБА_5- ОСОБА_7,
третя особа - служба у справах дітей Миколаївської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 - на постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Темнікової В. І., Бондаренко Т. З., Крамаренко Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_4звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - служба у справах дітей Миколаївської міської ради, про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення.
Позовна заява мотивована тим, що з 14 червня 2008 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, від якого вони мають трьох дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.
З моменту реєстрації шлюбу вони з відповідачем та дітьми проживали у квартирі АДРЕСА_1 яка належить відповідачам. Місце проживання дітей зареєстровано у вищевказаній квартирі за згодою відповідачів.
Спільне життя з ОСОБА_5 у неї не склалося, унаслідок чого у 2015 році останній вигнав її з дітьми зі спірної квартири та замінив замки на дверях, чим перешкоджає їм у користуванні цим житлом. Вважає, що відповідач своїми протиправними діями порушив її з дітьми право на проживання у зазначеній квартирі. Отже, тривалий час вона не проживала у спірному житловому приміщенні з поважної причини.
Крім того, хоча її місце проживання і не було зареєстровано у спірній квартирі, це не впливає на право користування вказаним житлом як члена сім'ї власника. Таким чином, вважає, що ОСОБА_5 незаконно позбавив її та малолітніх дітей права на проживання у вищевказаній квартирі, гарантованого положеннями законодавства.
З урахуванням викладеного ОСОБА_4 просила суд усунути перешкоди їй та малолітнім дітям: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, у користуванні квартирою АДРЕСА_1 вселивши їх у цю квартиру зобов'язавши відповідачів, як власників квартири, не чинити їм перешкод у користуванні нею.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2018 року у складі судді Нікітіна Д. Г. позов ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_5 усунути перешкоди малолітнім дітям: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом їх вселення у квартиру. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_5 незаконно позбавив своїх малолітніх дітей права на проживання у спірній квартирі, гарантованого положеннями законодавства, питання про їх виселення, зняття з реєстраційного обліку останнім у встановленому законом порядку не вирішувалося, тому малолітнім дітям слід усунути перешкоди у праві користування спірною квартирою шляхом їх вселення в неї. На час звернення до суду з позовом між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сімейні відносини було припинено, тобто вона не була членом сім'ї останнього, унаслідок чого позивачка втратила право на користування вказаною квартирою. Крім того, ОСОБА_4 забезпечена іншим житлом, а саме у копії паспорта позивачки зазначено місце її реєстрації АДРЕСА_2
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволена, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом її вселення скасовано. Зобов'язано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4. квартирою АДРЕСА_1
В іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалось.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правовою підставою для вселення позивачки у спірну квартиру був саме факт того, що вона з 2001 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 та була членом його сім'ї, як співвласника житлового приміщення. При цьому житлова площа, якою позивачка мала право користуватися, не визначалась, тобто вона мала право користуватися всією квартирою нарівні з відповідачами. ОСОБА_5 належних та допустимих доказів на підтвердження існування домовленості про те, що позивачка могла проживати у спірній квартирі без реєстрації до моменту перебування у фактичних шлюбних відносинах з ним, не надано. Той факт, що позивачка не була зареєстрована у спірній квартирі, сам по собі не може бути підставою для визнання чи відмови у визнанні права користування житловим приміщенням, а враховується у сукупністю з іншими доказами. Отже, оскільки позивачка вселилась у спірну квартиру у встановленому законом порядку, як член сім'ї співвласника цього майна, тривалий час проживала у ній (14 років) перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5, а з 14 червня 2008 року ними було зареєстровано шлюб, від якого вони мають трьох малолітніх дітей, тому остання набула права користування спірним житловим приміщенням, яке підлягає захисту шляхом її вселення у квартиру та усуненням перешкод у користуванні нею. Крім того, вселення лише малолітніх дітей сторін у квартиру фактично визначає місце їх проживання із батьком, проте вони бажали проживати з позивачкою, як матір'ю. Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4. забезпечена іншим житлом, а саме у копії паспорта позивачки зазначено місце її реєстрації АДРЕСА_2 безпідставні, оскільки не впливають на її право користування спірною квартирою. Крім того, зазначене житлове приміщення знаходиться в іншій місцевості та не належить останній на праві власності.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 - просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що на час вселення позивачки спірна квартира належала ОСОБА_5, його брату - ОСОБА_6 - та померлим на час розгляду справи їх батькам, між ними було досягнуто усної згоди про те, що ОСОБА_4 може проживати у цій квартирі, але без прописки та до моменту перебування у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 Отже, оскільки між власниками квартири було узгоджено усний порядок проживання позивачки, то правових підстав для її вселення у квартиру не було. Крім того, остання після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 у добровільному порядку покинула спірну квартиру.
Доводи особи, яка подала відзив
У березні 2019 року ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і о