Постанова
Іменем України
25 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 755/16508/16-ц
провадження № 61-28710св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
представник позивача -ОСОБА_5,
відповідач - ОСОБА_6,
представник відповідача -ОСОБА_7,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5на рішення Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Музичко С. Г.,
від 11 вересня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його двоюрідний брат ОСОБА_10, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1, грошові вклади на рахунках у ПАТ «Родовід Банк», ПАТ «Банк «Аркада»,
ПАТ «Ощадбанк» та гараж у гаражному кооперативі АДРЕСА_2 У серпні 2015 року позивач звернувся до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори для оформлення права на спадщину після смерті ОСОБА_10, але йому було відмовлено у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Зазначав, що строк для прийняття спадщини був пропущений з поважної причини, пов'язаної з об'єктивними, непереборними труднощами, оскільки позивач мав тяжке захворювання, внаслідок чого він був позбавлений можливості виїжджати з місця проживання. Крім того, про смерть спадкодавця він дізнався лише у липні 2015 року.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визначити йому додатковий строк, необхідний для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_10, який помер 16 листопада
2012 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва, у складі судді Яровенко Н. О., від 20 червня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявність тяжкої хвороби у позивача визнається поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, проте дійсною причиною пропуску позивачем такого строку є те, що він дізнався про смерть спадкодавця у липні 2015 року, що на думку суду першої інстанції не є поважною причиною пропуску зазначеного строку. Зазначені позивачем підстави не є такими, які можуть вважатись перешкодою для написання заяви і прийняття спадщини.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що наявність тяжкого захворювання у позивача є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що у зв'язку зі станом здоров'я у період з 12 лютого 2013 року по 16 травня 2013 року, а також до серпня 2015 року він був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про витребування амбулаторної карти з Олександрійської центральної районної лікарні для підтвердження стану здоров'я позивача у період з лютого по травень 2013 року. Апеляційний суд зробив безпідставне припущення, що позивач є працівником ПАТ «Александрія-Втормет» на підставі листка непрацездатності та дійшов висновку, що стан здоров'я позивача надавав йому можливість працювати, не витребувавши при цьому трудову книжку позивача та не отримавши пояснень від позивача. Апеляційний суд не дослідив чи повідомляв відповідач нотаріуса про наявність інших спадкоємців.
Короткий зміст відзивів (заперечень) на касаційну скаргу.
У відзиві (запереченнях) на касаційну скаргу представник
ОСОБА_6 - ОСОБА_7 просить залишити касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
23 травня 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.
У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_6 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у випадку розгляду справи судом касаційної інстанції з викликом сторін.
Ураховуючи те, що триває стадія попереднього розгляду, під час якої судове засідання не проводиться, підстави для задоволення заяви ОСОБА_6 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_10, після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1; грошові кошти, які знаходяться на рахунках у ПАТ «Родовід Банк», ПАТ «Банк «Аркада» та
ПАТ «Ощадбанк», а також гараж у гаражному кооперативі АДРЕСА_2
ОСОБА_4 є двоюрідним братом ОСОБА_10, що підтверджується копіями архівних довідок та копією свідоцтва про народження позивача
(а. с. 5, 6, 10).
22 березня 2013 року Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_10 на підставі заяв ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які у 2014 році отримали свідоцтво про право на спадщину.
12 серпня 2015 року позивач звернувся до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини
(а. с. 31).
Листом від 13 серпня 2015 року позивачу було роз'яснено, що ним було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщи