Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 396/2613/15-ц
провадження № 61-21418св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Новоукраїнська районна державна адміністрація Кіровоградської області,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2016 року у складі ОСОБА_10 та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області
від 26 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Письменного О. А.,
Франко В. А., Єгорової С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - Новоукраїнська РДАКіровоградської області) про визнання розпорядження органу влади недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що він є головою фермерського господарства «Чередніченко і К» (далі - ФГ «Чередніченко і К»). У 1996 році йому була надана в постійне користування земельна ділянка площею 50 га, для ведення селянського (фермерського) господарства на території Шишкинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом від 09 січня 1996 року. Розпорядженням голови Новоукраїнської РДА Кіровоградської області
від 29 вересня 2009 року припинено право ОСОБА_1 на постійне користування вказаною земельною ділянкою, яку було надано йому Шишкинською сільською радою у зв'язку із поданою заявою про добровільну відмову від такого права. При цьому, згідно з пунктом 2 та пунктом 3 оскаржуваного розпорядження земельну ділянку площею 0,2115 га, зайняту польовими дорогами, переведено до земель запасу державної власності Шишкінської сільської ради та визнано таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею виданий ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства на території Шишкінської сільської ради від 09 січня 1996 року.
Про наявність такого розпорядження до 2013 року він не знав, оскільки
будь-яких заяв до Новоукраїнської РДА Кіровоградської області щодо добровільної відмови від свого права постійного користування земельною ділянкою не писав та повноважень на подання такої заяви нікому не надавав.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Новоукраїнської РДА Кіровоградської області від 29 вересня 2009 року, яким припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 50,0 га із цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства, переданій ОСОБА_1
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області
від 28 серпня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 лютого
2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 липня 2015 року рішення суду першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області
від 25 грудня 2015 року залучено до участі у справі третіми осібами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області
від 28 квітня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовна заява про визнання недійсним оспорюваного розпорядження подана до суду
27 лютого 2014 року, тобто більше ніж через чотири роки після того, як позивач довідався або міг довідатися про порушення його прав, із заявами про поновлення строку позовної давності не звертався, доказів поважності пропуску позовної давності суду не надав, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що строк позовної давності пропущений позивачем без поважних причин, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 грудня
2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції змінено, виключено з мотивувальної частини обґрунтування про застосування строків позовної давності як підставу для відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог щодо визнання недійсним розпорядження про припинення права користування земельною ділянкою, наданої в постійне користування позивачу, оскільки на підставі його заяви та заяв членів фермерського господарства про безоплатну передачу у приватну власність для ведення фермерського господарства земельну ділянку ріллі в розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель державної власності наданих, фермерському господарству в постійне користування, він отримав у власність земельну ділянку для ведення фермерського господарства, чим фактично відмовився від права постійного користування. Проте застосування позовної давності можливе лише до обґрунтованого позову, тому рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові з підстав пропуску строку позовної давності підлягає зміні, включивши з мотивувальної частини обґрунтування щодо застосування строків позовної давності як підставу для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у лютому 2017 року,
ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
Ухвалою колегії судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року цю справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що складена 07 вересня 2009 року заява про вилучення та припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0, 2115 га від імені ОСОБА_1, на підставі якої було винесено оскаржуване розпорядження Новоукраїнської РДА Кіровоградської області, написана не ОСОБА_1, а іншою особою, і це встановлено висновком судово-почеркознавчої експертизи. Докази, на підставі яких були ухвалені оскаржувані рішення (зокрема, заява ОСОБА_1 про добровільну відмову від постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства площею
50,0 га), і на підставі яких було відмовлено у задоволенні позовних вимог, судами не досліджувались взагалі, оскільки ці докази відповідачем до суду не надавались з причин їх відсутності.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що розпорядженням голови Новоукраїнської РДА Кіровоградської області від 29 вересня 2009 року припинено право користування земельною ділянкою площею 50 га, яка була надана ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства (а. с. 14, т. 1).
ОСОБА_1 є головою ФГ «Чередніченко і К», членами якого є ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_9, що підтверджується статутом фермерського господарства (а. с. 54-59, т. 2).
17 лютого 2007 року ОСОБА_1 подав до Новоукраїнської РДА Кіровоградської області заяву про передачу йому безоплатно у приватну власність для ведення фермерського господарства земельну ділянку ріллі в розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель державної власності, наданих йому для ведення фермерського господарства в постійне користування на території Шишкінської сільської ради, аналогічні заяви були подані всіма членами фермерського господарства (а. с. 33-37, т. 1).
На підставі зазначених заяв, розпорядженням голови Новоукраїнської РДА Кіровоградської області від 23 травня 2007 року було надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності у власність в розмірі земельних часток (паїв) із земель, наданих ОСОБА_1 у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства громадянам - голові та членам ФГ «Чередніченко і К» (а. с. 44, т. 1).
Згідно із поданою до державного підприємства «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі - ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою») заявою від 31 жовтня 2007 року ФГ «Чередніченко і К» просило виконати роботи по відведенню земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства із земель постійного користування ФГ «Чередніченко і К» на території Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (а. с. 38, т. 1).
31 жовтня 2007 року між ФГ «Чередніченко і К» та ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було укладено договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який був підписаний ОСОБА_1 Також ним були підписані завдання на виконання робіт, календарний план виконання робіт та кошторис (а. с. 162-165, т. 2).
Розпорядженням голови Новоукраїнської РДА Кіровоградської області
від 11 грудня 2009 року на підставі виготовленого у 2009 році проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в розмірі земельної частки (паю) голові та членам фермерського господарство було передано у власність для ведення фермерського господарства земельні ділянки громадянам - голові та членам ФГ «Чередніченк