Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 468/1127/16-ц
провадження № 61-7831св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго»,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на рішення Апеляційного суду Миколаївської області, у складі колегії суддів: Темнікової В. І., Бондаренко Т. З., Крамаренко Т. В., від 11 жовтня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (далі - ПАТ «Миколаївобленерго») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення.
Позовна заява ПАТ «Миколаївобленерго» мотивована тим, що ОСОБА_3 безобліково споживав електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1. 17 серпня 2016 року представниками філії ПАТ «Миколаївобленерго» Баштанського району під час рейдової перевірки у будинку за вищевказаною адресою, що належить споживачеві ОСОБА_3, було виявлено використання «штучного нуля», що прямо суперечить дотриманню вимог діючих на той момент Правил користування електроенергією для населення (далі - ПКЕЕН). За вищевказаним порушенням представниками філії було складено акт про порушення № S 3185 від 17 серпня 2016 року у двох примірниках, який підписаний представниками енергопостачальної організації. Відповідач підписав вказаний акт без зазначення претензій. Комісією філії з розгляду складеного акту було прийнято рішення, що у результаті порушення ПКЕЕН відповідачем було нанесено товариству збитки у вигляді недорахованої електроенергії на суму 30 487, 74 грн. Розрахунок суми завданих збитків було проведено за період з 17 серпня 2013 року по 17 серпня 2016 року, за 3 роки від дня припинення електропостачання до дня усунення самовільного підключення, але не більше трьох років. Рахунок було вручено відповідачу під підпис 18 серпня 2016 року під час засідання комісії філії по розгляду актів про порушення ПКЕЕН. Отриманий рахунок відповідач повинен був оплатити протягом 10 днів з дня отримання. Однак, станом на 13 жовтня 2016 року заборгованість не погашена.
Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ «Миколаївобленерго» просило суд стягнути зі ОСОБА_3 на користь ПАТ «Миколаївобленерго» заборгованість за актом про порушення ПКЕЕН у розмірі 30 487, 74 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області, у складі судді Янчук С. В., від 07 серпня 2017 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Миколаївобленерго». Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ПАТ «Миколаївобленерго» заборгованість за актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 17 серпня 2016 року у розмірі 30 487, 74 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено порушення відповідачем ПКЕЕН, а саме використання «штучного нуля», що призвело до споживання не облікованої електричної енергії та заподіяння ПАТ «Миколаївобленерго» збитків.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2017 року скасовано рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 серпня 2017 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ПАТ «Миколаївобленерго» у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами факту безоблікового споживання електроенергії відповідачем. Акт про порушення складений з порушенням вимог ПКЕЕН і ґрунтується на припущеннях.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2017 року ПАТ «Миколаївобленерго» подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2017 року та залишити в силі рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 серпня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що апеляційним судом повно і всебічно не з'ясовано обставини справи, при вирішенні спору по суті не враховано, що позивач надав суду належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог. Крім того, відповідачем не було оскаржено рішення енергопостачальника про визнання його причетним до виявленого порушення та нарахування завданих збитків.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
04 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
14 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ПАТ «Миколаївобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення, за касаційною скаргою ПАТ «Миколаївобленерго» на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2017 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
ОСОБА_3 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Миколаївобленерго».
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 є споживачем електричної енергії по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1. Сторонами було укладено договір № 510218 про користування електричною енергією.
17 серпня 2016 року під час перевірки представниками філії Баштанського району ПАТ «Миколаївобленерго» при обстеженні вищевказаного домоволодіння було виявлено порушення ПКЕЕН, а саме використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії. Порушення неможливо було виявити під час проведення контрольного огляду засобу обліку. На підтвердження виявлених під час проведення перевірки обставин на наявність в будинку відповідача «штучного нуля» була складена схема безоблікового підключення.
За результатами виявленого порушення було складено акт про порушення № S 3185 від 17 серпня 2016 року, який був підписаний трьома представниками позивача та відповідачем без зауважень.
Протоколом № 2310 від 18 серпня 2016 року підтверджується, що ОСОБА_3 був присутній під час засідання комісії філії ПАТ «Миколаївобленерго» Баштанського району з розгляду вищевказаного акту про порушення ПКЕЕН та по результатам розгляду йому було вручено рахунок на оплату вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 30 487, 74 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено прав