Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 711/4301/15-ц
провадження № 61-10978св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2016 року у складі судді Скляренко В. М. та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 12 травня 2017 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Карпенко О. В., Фетісової Т. Л., та касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 12 травня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з 17 листопада 2001 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2
Під час перебування у шлюбі у них народився син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За час перебування в шлюбі ними набуто у власність таке майно:
- квартира АДРЕСА_1, орієнтовною ринковою вартістю 450 000 грн;
- автомобіль ЗИЛ-ММЗ-4505, реєстраційний номер НОМЕР_1, орієнтовною ринковою вартістю 51 000 грн;
- автомобіль ГАЗ-53, реєстраційний номер НОМЕР_2, орієнтовною ринковою вартістю 21 000 грн;
- автомобіль САЗ-3507, реєстраційний номер НОМЕР_3, орієнтовною ринковою вартістю 25 000 грн;
- автомобіль ЗИЛ-ММЗ-554М, реєстраційний номер НОМЕР_4, орієнтовною ринковою вартістю 50 000 грн;
- автомобіль ЗАЗ-110557, реєстраційний номер НОМЕР_5, орієнтовною ринковою вартістю 25 000 грн;
- автомобіль КАМАЗ-53212, реєстраційний номер НОМЕР_6, орієнтовною ринковою вартістю 110 000 грн;
- автомобіль ВАЗ-21154, реєстраційний номер НОМЕР_7, орієнтовною ринковою вартістю 64 000 грн;
- автомобіль ГБК-8535, реєстраційний номер НОМЕР_8, орієнтовною ринковою вартістю 35 000 грн;
- автомобіль КАМАЗ-5511, реєстраційний номер НОМЕР_9, орієнтовною ринковою вартістю 170 000 грн;
- автомобіль DAF TE96NCS338, реєстраційний номер НОМЕР_10, орієнтовною ринковою вартістю 320 000 грн;
- автомобіль «Schmitz Cargobull», реєстраційний номер НОМЕР_11, орієнтовною ринковою вартістю 200 000 грн;
- автомобіль «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_12, орієнтовною ринковою вартістю 250 000 грн.
Вказувала, що добровільної згоди між нею та відповідачем щодо порядку поділу майна, що є їхньою спільною сумісною власністю, не досягнуто, шлюбний договір між нею та відповідачем не укладався, інші домовленості не досягалися. Оскільки на її утриманні знаходиться їхній з відповідачем неповнолітній син, вважає, що на підставі частини третьої статті 70 СК України належна їй частка майна має бути збільшена та становити 60 %.
Враховуючи, що набута за час шлюбу квартира є трикімнатною, сину необхідна окрема кімната, позивач вважає за необхідне визнати за нею право власності на 2/3 частини вказаної квартири, компенсувавши різницю вартістю автомобілів.
Також позивач вважає за можливе виділити їй автомобіль
ЗИЛ-ММЗ-4505, автомобіль «Volkswagen Transporter», автомобіль «Schmitz Cargobull» та автомобіль DAF TE96NCS338.
Внаслідок такого розподілу орієнтовна вартість виділеного їй майна складатиме 1 070 000 грн, а у власності відповідача залишиться майно на суму 710 000 грн, що буде складати 60 % на 40 %, відповідно.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:
визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, автомобіль ЗИЛ-ММЗ-4505, реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль ГАЗ-53, реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобіль САЗ-3507, реєстраційний номер НОМЕР_3, автомобіль ЗИЛ-ММЗ-554М реєстраційний номер НОМЕР_13, автомобіль ЗАЗ-110557, реєстраційний номер НОМЕР_5, автомобіль
КАМАЗ-53212, реєстраційний номер НОМЕР_6, автомобіль
ВАЗ-21154, реєстраційний номер НОМЕР_7, автомобіль ГБК-8535, реєстраційний номер НОМЕР_8, автомобіль КАМАЗ-5511, реєстраційний номер НОМЕР_9, автомобіль DAF TE96NCS338, реєстраційний номер НОМЕР_10, автомобіль «Schmitz Cargobull», реєстраційний номер НОМЕР_11, автомобіль «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_12;
в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за нею право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 та автомобіль ЗИЛ-ММЗ-4505, реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_12, автомобіль «Schmitz Cargobull» реєстраційний номер НОМЕР_11, автомобіль DAF TE96NCS338, реєстраційний номер НОМЕР_10.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, автомобіль ЗИЛ-ММЗ-4505М, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль ГАЗ-53, 1978 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, автомобіля ЗИЛ-ММЗ-4505М, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіля ГАЗ-53, 1978 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Вирішено питання про розподіл судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що спірна квартира набута сторонами у шлюбі за спільні кошти, а тому є об'єктом права спільної сумісної власності та належить сторонам у рівних частках.
ОСОБА_1 не довела в судовому засіданні, що розмір аліментів, який був присуджений рішенням суду від 07 жовтня 2015 року, є недостатнім для утримання сина, і це є підставою для застосування судом норми частини третьої статті 70 СК України при визначенні частки квартири.
Транспортні засоби ЗИЛ-ММЗ-4505, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль ГАЗ-53, 1978 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, були придбані в період шлюбу та, з урахуванням пояснень відповідача, придбані частково за його кошти, а частково за кошти, отримані в борг у роботодавця ОСОБА_5, які останньому вже повернуті в період шлюбу, а тому в силу вимог частини першої статті 60 СК України вказані транспортні засоби є спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та підлягають поділу порівну.
Водночас ОСОБА_2 доведено, що транспортні засоби: автомобіль САЗ-3507, реєстраційний номер НОМЕР_3, автомобіль
ЗИЛ-ММЗ-554, реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль ЗАЗ-110557, реєстраційний номер НОМЕР_5, автомобіль КАМАЗ-53212, реєстраційний номер НОМЕР_6, автомобіль ВАЗ-21154, реєстраційний номер НОМЕР_7, автомобіль ГБК-8535, реєстраційний номер НОМЕР_8, автомобіль
КАМАЗ-5511, реєстраційний номер НОМЕР_9, автомобіль DAF TE96NCS338, реєстраційний номер НОМЕР_10, автомобіль «Schmitz Cargobull», реєстраційний номер НОМЕР_11, та автомобіль «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_12, були придбані ним для потреб його підприємницької діяльності з перевезення вантажів та за кошти, отримані ним в борг за договорами позики, укладеними з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також, враховуючи, що ОСОБА_1 згоди на укладення таких договорів позики не надавала, суд на підставі статті 65 СК України визнав отримані ОСОБА_2 боргові суми на придбання вказаного транспортного засобу його особистим боргом та дійшов до висновку, що вказані транспортні засоби в силу пункту 3 частини першої статті 57 та статті 60 СК України є його особистою власністю.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 12 травня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволені частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2016 року змінено, шляхом його скасування в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано спільним майном подружжя ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 автомобілі САЗ-3507, реєстраційний номер НОМЕР_3, орієнтовною ринковою вартістю 25 000 грн; ЗИЛ-ММЗ-554М, реєстраційний номер НОМЕР_4, орієнтовною ринковою вартістю 50 000 грн; ЗАЗ-110557, реєстраційний номер НОМЕР_5, орієнтовною ринковою вартістю 25 000 грн; КАМАЗ-53212, реєстраційний номер НОМЕР_6, орієнтовною ринковою вартістю 110 000 грн; ВАЗ-21154, реєстраційний номер НОМЕР_7, орієнтовною ринковою вартістю 64 000 грн; ГБК-8535, реєстраційний номер НОМЕР_8, орієнтовною ринковою вартістю 35 000 грн; КАМАЗ-5511, реєстраційний номер НОМЕР_9, орієнтовною ринковою вартістю 170 000 грн; DAF TE96NCS338, реєстраційний номер НОМЕР_10, орієнтовною ринковою вартістю 320 000 грн; «Schmitz Cargobull», реєстраційний номер НОМЕР_11, орієнтовною ринковою вартістю 200 000 грн; «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_12, орієнтовною ринковою вартістю 250 000 грн.
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на 1/2 частини автомобілів САЗ-3507, реєстраційний номер НОМЕР_3, орієнтовною ринковою вартістю 25 000 грн; ЗИЛ-ММЗ-554М, реєстраційний номер НОМЕР_4, орієнтовною ринковою вартістю 50 000 грн; ЗАЗ-110557, реєстраційний номер НОМЕР_5, орієнтовною ринковою вартістю 25 000 грн; КАМАЗ-53212, реєстраційний номер НОМЕР_6, орієнтовною ринковою вартістю 110 000 грн; ВАЗ-21154, реєстраційний номер НОМЕР_7, орієнтовною ринковою вартістю 64 000 грн; ГБК-8535, реєстраційний номер НОМЕР_8, орієнтовною ринковою вартістю 35 000 грн; КАМАЗ-5511, реєстраційний номер НОМЕР_9, орієнтовною ринковою вартістю 170 000 грн; DAF TE96NCS338, реєстраційний номер НОМЕР_10, орієнтовною ринковою вартістю 320 000 грн; «Schmitz Cargobull», реєстраційний номер НОМЕР_11, орієнтовною ринковою вартістю 200 000 грн; «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_12, орієнтовною ринковою вартістю 250 000 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанцій в частині визнання за сторонами ідеальних часток спірної квартири та автомобілів
ЗИЛ-ММЗ-4505М, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та
ГАЗ-53, 1978 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, апеляційний суд вважав його таким, що відповідає встановленим фактичним обставинам у справі.
В іншій частині рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність відповідачем факту належності йому на праві особистої власності автомобілів САЗ-3507, реєстраційний номер НОМЕР_3; ЗИЛ-ММЗ-554, реєстраційний номер НОМЕР_1; ЗАЗ-110557, реєстраційний номер НОМЕР_5; КАМАЗ-53212, реєстраційний номер НОМЕР_6; ВАЗ-21154, реєстраційний номер НОМЕР_7; ГБК-8535, реєстраційний номер НОМЕР_8; КАМАЗ-5511, реєстраційний номер НОМЕР_9; DAF TE96NCS338, реєстраційний номер НОМЕР_10; «Schmitz Cargobull», реєстраційний номер НОМЕР_11, та «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_12, оскільки зазначений факт не підтверджений відповідачем належними та допустимими доказами.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їхні доводи
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2016 року та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 12 травня 2017 року, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені без урахування та дослідження всіх матеріалів і доказів у справі. Суд першої інстанції, встановивши, що транспортні засоби ЗИЛ-ММЗ-4505, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, ГАЗ-53, 1978 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, були придбані в період шлюбу сторін, не звернув увагу на посилання відповідача про те, що грошові кошти, отримані в позику для їх купівлі, повернуті шляхом отримання іншої позики. Також необґрунтованим є висновок суду про те, що спірну квартиру сторони набули за 8 000 доларів США, з яких 6 000 доларів США надали батьки та 2 000 були грошовими коштами подружжя. Апеляційний суд, визнаючи решту спірного майна (транспортні засоби) об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, проігнорував наявність судових рішень про стягнення з нього грошових коштів у рахунок погашення боргових зобов'язань. Наведене вище свідчить про порушення судами положень статей 57, 71 СК України. Встановивши можливим віднесення спірних транспортних засобів, які використовувались відповідачем під час здійснення підприємницької діяльності, до спільного майна подружжя, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що це можливо у випадку, коли таке майно придбано за кошти подружжя.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати рішення Апеляційного суду Черкаської області від 12 травня 2017 року, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та справу направити на новий розгляд до цього ж суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявники не є учасниками справи, а є стягувачами у виконавчих провадженнях, відкритих стосовно боржника ОСОБА_2 Задоволення судом апеляційної інстанції позовних вимог у частині транспортних засобів унеможливить виконання судових рішень про задоволення позовів про стягнення заборгованості за договорами позики. Апеляційним судом не вирішено питання з розподілом боргового зобов'язання та не залучено до участі у справі осіб, на права та обов'язки яких впливає спірне рішення.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
Відзивів на касаційні скарги учасниками справи не подано.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2016 року та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 12 травня 2017 року.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарськог