Постанова
Іменем України
20 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 667/7196/15-ц
провадження № 61-7927св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В.,
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона у складі судді Майдан С. І. від 15 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області у складі колегії суддів: Лісової Г. Є., Бугрика В. В., Семиженка Г. В. від 18 липня 2016 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 05 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ВАТ «Сведбанк»), правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 20 тис. доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,90 % річних на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном повернення коштів до 05 червня 2028 року.
На забезпечення належного виконання позичальником кредитних зобов'язань 05 червня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого вона зобов'язалася нести солідарну відповідальність за виконання позичальником умов кредитного договору усім належним їй майном та грошовими коштами.
25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, на підставі якого ПАТ «Сведбанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за вказаними кредитним та забезпечувальним договорами.
Оскільки позичальник свої зобов'язання щодо своєчасною повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором процентів не виконував, то станом на 28 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 403 451,33 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 385 324,97 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом - 18 126,37 грн, яку банк просив суд стягнути з поручителя ОСОБА_2
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 січня 2016 року в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ «Дельта Банк» не довело належними та допустимими доказами, що позичальник порушив зобов'язання за кредитним договором та наявність підстав для стягнення такої заборгованості з поручителя.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» відхилено. Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 січня 2016 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що під час визначення розміру заборгованості за кредитним договором ПАТ «Дельта Банк» не враховано вартість іпотечного майна (квартири), на яку рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 березня 2016 року, яке набрало законної сили, було звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором та визнано право власності на квартиру за ПАТ «Дельта Банк». Таким чином, банк не надав суду доказів наявності заборгованості за зазначеним кредитним договором.
Крім того, апеляційний суд вважав, що порука є припиненою, оскільки в договорі поруки не встановлено строк його дії, а умова щодо його дії до повного виконання боржником своїх зобов'язань суперечить вимогам статей 251 і 252 ЦК України. До того ж, право вимоги стягнення заборгованості з поручителя виникло в ПАТ «Дельта Банк» 25 травня 2012 року - з моменту укладення вказаного договору купівлі-продажу прав вимоги, але з письмовою вимогою до поручителя ОСОБА_2 ПАТ «Дельта Банк» звернулося 26 серпня 2015 року, а з цим позовом до суду - 01 вересня 2015 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційнійскарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 03 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
12 лютого 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що стягнення заборгованості за основним зобов'язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов'язання та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Крім того, момент переходу прав та обов'язків за договором до нового кредитора не є моментом виникнення права вимоги на дострокове стягнення заборгованості.
До того ж, банк звернувся з позовом до суду в межах строку визначеного в частині четвертій статті 559 ЦК України з урахування того, що в силу положень цієї статті порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Відзив на касаційну скаргу
У грудні 2016 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначила, що позичальником ОСОБА_3 погашена заборгованість за вказаним кредитним договором, а ПАТ «Дельта Банк» під час розрахунку такої заборгованості не було враховано, що за рішенням суду було звернуто стягнення на предмет іпотеки (квартиру) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. У зв'язку з викладеним ОСОБА_2 просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 05 червня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 20 тис. доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,90 % річних на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном повернення коштів до 05 червня 2028 року.
Цього ж дня між ПАТ «Дельта Банк» і ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, за яким позичальник на забезпечення виконання кредитного договору передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1
05 червня 2008 року на забезпечення належного виконання позичальником кредитни зобов'язань між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язалася нести солідарну відповідальність за виконання позичальником умов кредитного договору усім належним їй майном та грошовими коштами.
25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, на підставі якого ПАТ «Сведбанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за вказаними кредитним та забезпечувальним договорами, що підтверджується копією договору купівлі-продажу прав вимоги, витягом з додатку № 1 до договору
купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно з яким заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 05 червня 2008 року станом на 25 травня 2012 року становила 18 755 доларів США 42 центи.
Відповідно до розрахунку ПАТ «Дельта Банк», доданого до матеріалів позовної заяви, станом на 28 липня 2015 року в ОСОБА_3 наявна заборгованість за кредитним договором в розмірі 403 451,35 грн, з яких заборгованість за кредитом - 385 324,97 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 18 126,37 грн. З них прострочена заборгованість складала за тілом кредиту - 232 доларів США 67 центів, що було еквівалентно 5 133,23 грн, за процентами за користування кредитом - 719 доларів США 07 центів, що було еквівалентно 15 864,32 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 3 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором у розмірі
403 451,33 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру НОМЕР_1 загальною площею 45,6 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1 шляхом визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності на квартиру.
У 2015 році ОСОБА_3 сплатив: 12 січня - 165 доларів США, 4 лютого - 165 доларів США, 2 квітня - 100 доларів США, 10 червня - 50 доларів США, 10 серпня - 50 доларів США, 7 вересня - 45 доларів США, 6 липня - 1 тис. 50 грн 92 коп., 10 серпня - 1 тис. 54 грн 50 коп. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Згідно з наданим ПАТ «Дельта Банк» суду апеляційної інстанції розрахунком заборгованості станом на 02 жовтня 2015 року сума заборгованості за кредитним договором становила 399 157,04 грн, з яких: 17 419 доларів США 71 цент, що було еквівалентно 368 484,47 грн, заборгованість за тілом кредиту, 1 180 доларів США 94 центи, що було еквівалентно 24 980,79 грн, проценти за користування кредитом, 5 408,78 грн - пеня, 63,46 - 3 % річних за прострочення сплати кредиту, 219,54 грн - 3 % річних за заборгованістю за процентами за користування кредитом.
26 серпня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося з письмовою вимогою до поручителя ОСОБА_2, а з цим позовом до суду - 01 вересня
2015 року.
2.