Постанова
Іменем України
18 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 541/727/17
провадження № 61-27977св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Приватне підприємство імені Зубковського,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 серпня 2017 року у складі судді Сидоренка Ю. В. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Гальонкіна С. А., Мартєва С. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства імені Зубковського (далі - ПП імені Зубковського) про стягнення боргу з врахуванням індексу інфляції, пені, 3 % річних та розірвання договору оренди землі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки,площею 8,47 га кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Ярмаківської сільської ради. 15 грудня 2012 року між ним та відповідачем укладений договір оренди землі, за умовами якого передбачена можливість його розірвання з ініціативи однієї із сторін за рішенням суду у випадку невиконання другою стороною умов, передбачених договором. Зокрема, допускається розірвання договору у разі невиплати орендної плати в повному обсязі до 01 січня поточного року за попередній рік оренди землі (договір вважається розірваним із 01 лютого поточного року). Відповідач виплатив орендну плату за 2013 рік, чим підтвердив, що ним порушені вимоги пункту 31 договору, тобто він використав спірну земельну ділянку до дати державної реєстрації договору, що є підставою для розірвання договору за умов, передбачених пунктом 38 договору.
У пункті 9 договору передбачено внесення орендної плати орендарем у розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить на момент підписання договору 8 442,20 грн. Вважає, що пункт 10 договору є нечинним, оскільки сторони до його реєстрації не визначились із порядком обчислення розміру орендної плати. Відповідно до частини третьої статті 31 Закону України «Про оренду землі» розмір орендної плати підлягає корегуванню на індекс інфляції на момент виплати орендної плати, а отже, відповідач має виплатити йому заборгованість з орендної плати за 2014 рік у розмірі 2 776,95 грн, за 2015 рік - 4 987,78 грн, за 2016 рік - 3 127,62 грн. Крім того, орендар із 2013 по 2016 рік включно вирощував і збирав на спірних земельних ділянках кукурудзу та зерно, чим порушив вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 164, якою затверджено нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах, згідно з якими допустимі норми періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі становлять для кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному з сівозміни полі - протягом двох-трьох років поспіль. Отже, відповідачем порушуються допустимі нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах, що призводить до виснаження ґрунтів внаслідок ґрунтовтоми та відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» та пункту 38 договору оренди є підставою для припинення договору оренди шляхом його дострокового розірвання.
Посилаючись на викладене, позивач, з урахуванням уточнених вимог, просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу у розмірі 10 892,35 грн, із яких сума основного боргу з урахуванням інфляції - 9 959,19 грн, 3 % річних у сумі 266,77 грн, пеня в сумі - 666,39 грн; розірвати договір оренди землі від 15 грудня 2012 року № 78 земельної ділянки, площею 8,47 га кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Ярмаківської сільської ради, укладений між ОСОБА_4 та ПП імені Зубковського, зареєстрований Реєстраційною службою Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області 26 грудня 2013 року за індексовим № 9665919.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що внаслідок використання відповідачем земельної ділянки до набрання чинності договором оренди землі, він був позбавлений значною мірою того, на що він розраховував при укладенні договору, та враховуючи що права та обов'язки за договором на той час не почали діяти, вказана обставина не може бути підставою для розірвання договору ні відповідно до закону, ні відповідно до договору.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 03 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, що внаслідок використання відповідачем земельної ділянки позивача до набрання чинності договором оренди землі він був позбавлений значною мірою того, на що він розраховував при укладенні договору. Сторони договору дійшли згоди щодо розміру орендної плати, що підтверджується, крім його підписання сторонами, також і отриманням позивачем орендної плати, яка щорічно виплачувалась у сумі, більшій ніж за попередній рік, пропорційно до збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при тому, що зміни до договору щодо її розміру у відсотках сторонами не вносились. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що вирощування вказаної культури призвело до погіршення стану об'єкта оренди у порівнянні з 2012 роком, а отже, і про істотне порушення відповідачем договору.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 03 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що орендар при будь-якому розрахунку не доплатив власнику землі орендну плату згідно вимог спірного договору оренди землі, що є підставою для його дострокового розірвання. Суд, встановивши факт того, що відповідач чотири роки підряд на спірній земельній ділянці висіває кукурудзу та зерно, зробив помилковий висновок щодо відсутності доказів погіршення корисливих властивостей родючого шару ґрунту.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ указану справу передано до Верховного Суду.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки розміром 8,47 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 грудня 2013 року.
15 грудня 2012 року між ОСОБА_4 та ПП імені Зубковського укладений договір оренди землі № 78, відповідно до пунктів 2, 8 якого позивач передав в оренду відповідачу вказану земельну ділянку строком на 5 років, починаючи з дати реєстрації договору. Пунктом 43 договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір оренди землі зареєстрований лише 26 грудня 2013 року реєстраційною службою Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 4135507.
Згідно з довідкою від 24 лютого 2017 року № 15 ПП імені Зубковського, ОСОБА_4 за договором оренди земельної ділянки виплачено орендну плату з урахуванням сплачених податків: 2013 рік - 9 072,21 грн, 2014 рік - 9 072,21 грн, 2015 рік -