Постанова
Іменем України
18 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 359/1983/17
провадження № 61-27929св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Київської області від 06 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Ігнатченко Н. В., Волохова Л. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_4 зазначила, що з 09 жовтня 1992 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого в них народилися двоє дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що діти проживають разом із нею та знаходяться на її повному утриманні, а відповідач проживає окремо з іншою жінкою та не надає матеріальної допомоги дітям.
Враховуючи наведене, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у розмірі 1/5 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 09 березня 2017 року та до досягнення дітьми повноліття. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із матеріального становища відповідача, його стану здоров'я та те, що позивач має рівні з відповідачем обов'язки щодо матеріального утримання дітей та забезпечення їх гармонійного розвитку.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 06 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8., ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 09 березня 2017 року та до досягнення дітьми повноліття.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із матеріального стану сторін у справі, врахував, що у відповідача не має інших осіб, які б перебували на його утриманні та, що відповідач має постійний дохід, оскільки є працюючою особою, а тому визначений судом розмір аліментів відповідач має можливість сплачувати, та їхній розмір не призведе до порушення прав дітей.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У вересні 2017 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Київської області від 06 вересня 2017 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо можливості його проживання в одному будинку з позивачем та дітьми, оскільки такої можливості він не має через неприязні стосунки між сторонами у справі. Звертає увагу, що він є особою похилого віку, але працює, його сукупний дохід становить 13 000,00 грн, а тому він враховуючи витрати на обстеження та лікування, оренду житла для свого проживання, має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 1/5 частки від його заробітку. Крім того, визначений судом першої інстанції розмір аліментів не буде порушувати прав дітей на належне матеріальне забезпечення з боку батька, оскільки прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років із першого травня становить 1 777,00 грн, мінімальний розмір аліментів (50 % від встановленого прожиткового мінімуму) становить 888,50 грн, а 1/5 частка його доходу становить 2 650,00 грн.
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в яких просила касаційну скаргу відхилити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що з 2016 року відповідач за власним бажанням не проживає із сім'єю у належному їм будинку, матеріальну допомогу на ліки та лікування відповідач отримує безкоштовно від народного депутата, витрат на оренду житла він не несе, оскільки орендоване житло звільнив ще 01 квітня 2017 року, про що особисто їй повідомила орендодавець квартири, а відповідач цього факту в суді не спростував.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання заперечень на неї.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України (у редакції на час його ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.
Судом установлено, що з 09 жовтня 1992 року сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.