Постанова
Іменем України
25 лютого 2019 року
місто Київ
справа № 643/6399/14-ц
провадження № 61-25282св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_4,
заінтересована особа - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2017 року у складі судді Короткого І. П. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області
від 30 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Колтунової А. І., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявника
У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Заява обґрунтовувалась тим, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08 липня 2014 року у цивільній справі № 643/6399/14-ц задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та вирішено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 627 000, 00 грн боргу та 3 654, 00 грн судових витрат. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28 березня 2016 року суд постановив видати дублікат виконавчого листа за зазначеним рішенням суду та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2017 року ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 28 березня 2016 року скасовано.
Стислий виклад змісту судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2017 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у цивільній справі № 643/6399/14-ц, виданий Московським районним судом м. Харкова 14 квітня 2016 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 627 000, 00 грн боргу та 3 654, 00 грн судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30 жовтня 2017 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішуючи заяву ОСОБА_4, суди виходили із того, що ухвалу суду, якою постановлено видати дублікат виконавчого листа за згаданим рішенням суду та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання скасовано в апеляційному порядку, а тому існують інші підстави, передбачені у статті 369 ЦПК України (в редакції Закону України
від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5 просила скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що апеляційний суд у своїй ухвалі не навів мотивів з приводу головних аргументів апеляційної скарги, а саме формальне посилання суду першої інстанції на статтю 369 ЦПК України
2004 року, без здійснення її тлумачення стосовно обставин справи. В ухвалі апеляційного суду зазначається, що «словосполучення «або з інших підстав» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або у зв'язку із нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний». На переконання заявника, наведені причини стосуються саме скасування в апеляційному чи касаційному порядку рішення суду по суті, а не ухвали про видачу дубліката виконавчого листа. В цій справі рішення суду про стягнення боргу, на підставі якого видано виконавчий лист, набрало законної сили та його не скасовано.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2017 року відкрито провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом з матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду 16 травня 2018 року.
За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє зак