1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №813/4244/17

касаційне провадження №К/9901/53724/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Управління) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 (суддя - Карп'як О.О.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 (головуючий суддя - Гулид Р.М., судді Кузьмич С.М., Улицький В.З.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіакр-Львів» (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило визнати протиправним скасувати податкове повідомлення-рішення №0005281408 від 21.12.2016.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на те, що розмір орендної плата за 2014 рік був визначений позивачем відповідно до договору оренди землі, укладеного 07.10.2010 із Львівською міською радою з урахуванням положень пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України щодо мінімального розміру річного платежу, а також зважаючи на те, що: постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2017 у справі № 813/1125/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2014, було скасовано пункт 2 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2013 № 3034 «Про нарахування та сплату орендної плати за землю і земельного податку до міського бюджету міста Львова на 2014 рік»; постановою Галицького районного суду міста Львова від 18.08.2015 у справі № 461/8220/113-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015, було визнано нечинною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 18.06.2009 № 2712 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Львова» з моменту її прийняття; рішенням Господарського суду Львівської області від 25.09.2017 у справі № 914/1647/17, яке набрало законної сили 10.10.2017, було визнано недійсною додаткову угоду (договір), зареєстровану 14.11.2011 за № 461010004000498 до договору оренди земельної ділянки між Львівською міською радою та Товариством від 07.10.2010; визнано недійсними зміни до договору оренди земельної ділянки від 07.10.2010, укладені між Львівською міською радою та Товариством та зареєстровані 01.04.2013 за № Ф-2199.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 14.02.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0005281408 від 21.12.2016.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суди виходили з того, що оскільки постановою Галицького районного суду міста Львова від 18.08.2015 у справі № 461/8220/113-а, яка набрала законної сили 19.11.2015, було визнано нечинною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 18.06.2009 № 2712 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Львова» з моменту її прийняття, то при визначенні розміру орендної плати за землю Товариство повинне було керуватись діючою попередньо затвердженою нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, яка становила 4789524,24 грн., з огляду на що сума орендної плати у розмірі 3% від зазначеної грошової оцінки складала 1463894,73 грн., у зв'язку з чим позивачем не було занижено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за 2014 рік, оскільки задекларована ним у декларації річна сума орендної плати за землю становила 157267,95 грн.

Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанції до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 29.08.2018 відкрив касаційне провадження у справі. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки: оцінка правомірності ухвал Львівської міської ради від 18.06.2009 № 2712 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Львова» та від 27.12.2012 № 2029 «Про нарахування та сплату орендної плати за землю і земельного податку до бюджету міста Львова у 2013 році» не входить до предмету доказування у даній справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення; суди не повинні були брати до уваги рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2017 у справі № 914/1647/17, яке набрало законної сили 10.10.2017, яким було визнано недійсними додаткову угоду (договір) та зміни до договору оренди земельної ділянки між Львівською міською радою та Товариством від 07.10.2010; при визначенні розміру орендної плати за землю за 2014 рік Товариства повинно було враховувати нормативну грошову оцінку землі, яка становить 13105553,76 грн.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.02.2019 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 19.02.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що 07.10.2010 між Товариством (орендарем) і Львівською міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого позивачу передано в оренду земельну ділянку площею 1,0854 га., кадастровий №4610136900:06:002:0064 для обслуговування автотранспортного підприємства та нежитлових приміщень, які є власністю товариства (пункт 1). Пунктом 5 договору визначено, що нормативно-грошова оцінку землі, що передається в оренду, становить 4879524,24 грн. З цієї суми згідно з пунктом 9 договору визначається розмір орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, на дату укладення договору оренди відповідно до наведених умов договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 4879524,24 грн., а орендна плата, в свою чергу, склала 146385,73 грн. (3% від нормативної грошової оцінки землі).

Ухвалою Львівської міської ради від 18.06.2009 № 2712 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Львова» було встановлено, що середня (базова) вартість одного квадратного земель міста з врахуванням регіональних факторів становить 470,29 грн.

З урахуванням ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009 № 2712 нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яку орендував позивач, було визначено у сумі 13105553,76 грн., де середня вартість за квадратний метр землі склала 470,29 грн., що підтверджується витягом Управління Держкомзему у місті Львові від 16.03.2011 №40/01-15/2443-1 .

З огляду на нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки, між Товариством та Львівською міською радою було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, якою внесено зміни до пункту 5 договору оренди землі та визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 13105553,76 грн. Додаткову угоду зареєстровано у Львівській міській раді 01.06.2011 за №Ф-1790 та в Управлінні Держкомзему у місті Львові 14.11.2011 за №461010004000498.

За умови цієї додаткової угоди на Товариство покладався обов'язок сплачувати орендну плату у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки землі, що в сумі складало 393166,62 грн. Водночас, положеннями додаткової угоди було визначено, що у відповідності до ухвали Львівської міської ради від 16.12.2010 №37 «Про порядок застосування відкоригованої нормативної грошової оцінки земель Львова» та від 31.03.2011 №369 «Про деякі питання нарахування та сплати за землекористування у зв'язку із введенням в дію 2011 році грошової оцінки земель міста Львова» орендна плата за землю розраховується та вноситься орендарем до міського бюджету міста Львова у 2011 році: з 01.01.2011 до 31.03.2011 згідно з формулою Опл.з 2011 (1)= (N 2011 *3%)*60%, а з 31.03.2011 за формулою Опл.з 2011 (2)= (N 2011 *3%)*40%.

У зв'язку з викладеним, орендна плата з 2011 року після підписання додаткової угоди вносилась Товариством із пільгою у 40 % .

01.04.2013 Товариством були зареєстровані у Львівській міській раді за №Ф-2199 зміни до договору оренди земельної ділянки, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Ф-2 вчинено відповідний запис. Даними змінами пункт 5 договору викладено у наступній редакції: «нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 13105553,76 грн.». За даними змінами договір оренди доповнювався пунктами, відповідно до яких орендна плата з 2013 року сплачувалась з урахуванням ухвали Львівської міськради віл 16.12.2010 №37 «Про порядок застосування відкоригованої нормативної грошової оцінки земель Львова» та ухвали від 27.12.2012 №2029 «Про нарахування та сплату орендної плати за землю і земельного податку до міського бюджету міста Львова у 2013 році».

Таким чином, Товариству було надано пільгу, якою частково звільнено від сплати орендної плати за рахунок коштів, що зараховуються до міського бюджету Львова, шляхом зменшення орендної плати за землю, вказаної у пункті 9 договору: на 60% від суми орендної плати, яка зараховується до міського бюджету міста Львова у 2013 році, та відповідно на 10% від суми орендної плати за 2014 рік.

Таким чином, за 2014 рік з урахуванням змін до договору орендна

................
Перейти до повного тексту