ПОСТАНОВА
Іменем України
07 березня 2019 року
Київ
справа №813/1760/17
адміністративне провадження №К/9901/4276/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М,
Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (суддя - Гулик А.Г.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року (головуючий суддя - Обрізко І.М., судді - Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.) у справі
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області
третя особа - Яворівський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області
про визнання протиправними і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області), Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:
1.1. - визнати протиправним і скасувати наказ ГУ МВС України у Львівській області №1049о/с від 11.04.2017р. в частині звільнення позивача з займаної посади;
1.2. - поновити позивача на посаді старшого дільничного інспектора міліції Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області з 12.04.2017р.;
1.3. - стягнути з ГУ МВС України у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.04.2016р. по день винесення рішення в цій справі в межах діючого аналогічного грошового забезпечення працівника поліції у званні «майор поліції» відповідно до посади старшого дільничного офіцера поліції та наявної вислуги років (16 років 01 місяць 14 днів);
1.4. - зобов'язати ГУ НП у Львівській області працевлаштувати позивача (відповідно до п.9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію») шляхом призначення на посаду старшого дільничного офіцера поліції ГУ НП у Львівській області, про що видати відповідний наказ.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 зазначив, що ГУ МВС України у Львівській області протиправно звільнило його з посади старшого дільничного інспектора міліції Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області, у зв'язку зі скороченням штатів, без з'ясування можливості подальшого використання позивача на службі та без погодження з профспілковим органом, членом якого є ОСОБА_2 Позивач зазначає, що відповідач не врахував того, що його звільнення можливе лише після відмови від проходження служби в поліції. Крім того, ГУ НП у Львівській області не запропонував позивачу жодної посади в органах поліції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №1049о/с від 11.04.2017р. в частині звільнення ОСОБА_2 з посади. Поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого дільничного інспектора міліції Яворівського РВ ГУ МВС України у Львівській області з 12.04.2017р. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_2 допущено до негайного виконання. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 12.04.2016р. по 10.10.2017р. в розмірі 40032,72 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Постанову суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 2342,30 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допущено до негайного виконання. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_2 на службу до Національної поліції України відповідно до п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції зазначив, що Законом України «Про Національну поліцію» передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, зокрема прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Пункти 9 та 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» передбачають вирішення питання подальшого проходження служби діючими співробітниками міліції до 06.11.2015р. включно. При прийнятті наказу від 11.04.2017р. №1049о/с відповідач протиправно не запропонував позивачу жодної посади в новостворених органах Національної поліції. Суд вважав звільнення позивача таким, що порушило його право на працю в частині гарантій на зайняття певних посад у порядку визначеному розділом ХІ Закону України «Про Національну поліцію». Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність поновити позивача на тій посаді та в тому органі, з якого він був протиправно звільнений. Суд не взяв до уваги доводи позивача про те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу йому необхідно обчислювати в межах діючого аналогічного грошового забезпечення працівника поліції у званні «майор поліції» відповідно до посади старшого дільничного офіцера поліції та наявної вислуги років (16 років 01 місяць 14 днів), оскільки відповідно до п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100, обчислення середньої заробітної плати, у тому числі тієї, яка виплачується за час вимушеного прогулу, здійснюється з розрахунку середньої заробітної плати за останні два місяці роботи.
5. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідачі не обмежені обов'язком працевлаштувати працівника міліції, який виявив бажання проходити службу в поліції на тотожній посаді, яку він обіймав в органах внутрішніх справ. Законодавцем встановлено право запропонувати особі, яка виявила бажання проходити службу в поліції рівнозначну, вищу або нижчу посаду. Суд встановив, що рапорт позивача про призначення його на посаду в органах Національної поліції у встановленому п.9 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» в порядку та строк до ГУ НП у Львівській області не надходив та відповідно не розглядався. Суд не вправі втручатися в дискреційні повноваження ГУ НП у Львівській області та давати вказівки щодо необхідності працевлаштування позивача на посаді старшого дільничного офіцера поліції ГУ НП у Львівській області. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про неправильне обрання позивачем способу захисту порушеного права шляхом пред'явлення вимоги щодо зобов'язання відповідача працевлаштувати ОСОБА_2 саме на рівнозначній посаді. Тому, суд вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України для повного захисту прав позивача та зобов'язати ГУ НП у Львівській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_2 на службу до Національної поліції України відповідно до п. 9 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію».
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити абзаци 3, 4 і 7 резолютивної частини рішення суду першої інстанції.
7. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
7.1. Скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі №813/1760/17 в частині: Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 12.04.2016 по 10.10.2017 в розмірі 40032,72 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Постанову суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 2342,30 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допустити до негайного виконання та в цій частині прийняти нову.
7.2. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 12.04.2016р. по 10.10.2017р. в розмірі 55 666,80 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Постанову суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 3257,08 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допущено до негайного виконання.
7.3. Скасовано постанову в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції у Львівській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_2 на службу до Національної поліції України відповідно до п.9 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію».
7.4. В решті апеляційних вимог відмовлено, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі № 813/1760/17 в цій частині залишено без змін.
8. Апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу частково, зазначив, що для визначення середньоденного заробітку слід брати до уваги довідку від 06.11.2015 року № 269, адже дана довідка була врахована при прийнятті судового рішення Львівським окружним адміністративним судом від 11.04.2016 року у справі № 813/6357/15, яке набрало законної сили, та з огляду на ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рапорт позивача про призначення його на посаду в органах Національної поліції у встановленому п.9 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» у визначеному порядку та у встановлені строки до ГУ НП у Львівській області не надходив та відповідно не розглядався, що підтверджено письмовими поясненнями позивача в ході розгляду справи. Відтак, суд не вправі втручатися в дискреційні повноваження ГУ НП у Львівській області та давати вказівки щодо необхідності працевлаштування позивача на посаді старшого дільничного офіцера поліції ГУ НП у Львівській області, що зумовлює скасування задоволеної позовної вимоги в цій частині. Крім того, з огляду на ч.2 ст.11 КАС України суд першої інстанції може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, що не вбачається з досліджуваних правовідносин. Також суд вказав, що судовий збір сплачено за вимогу про зобов'язання ГУ НП у Львівській області прийняти ОСОБА_2 на службу до поліції в порядку, передбаченому п.9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» шляхом винесення наказу про прийняття його на службу з 07.11.2015 року. Разом з тим, така вимога судом не задоволена, відтак і підстави для повернення судового збору - відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
9. ОСОБА_2 (далі - скаржник) у січні 2018 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року.
10. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року в частині відмови в задоволенні апеляційної скарги на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року і змінити рішення суду першої інстанції, а саме:
10.1. Абзац третій резолютивної частини викласти в такій редакції: Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 12.04.2016 року по 10.10.2017 року тривалістю в 547 календарних днів та в сумі 80983,35 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Постанову суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 3257,08 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допустити до негайного виконання.
10.2. Абзац четвертий резолютивної частини викласти в такій редакції: Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області у відповідності до вимог п.9 розділу ХІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» прийняти ОСОБА_2 на службу до поліції на рівнозначну посаду, яку він обіймав в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області станом на 06.11.2015 року.
10.3. Абзац сьомий резолютивної частини викласти в такій редакції: Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640,00 грн.
10.4. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
11. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що його звільнення з органів внутрішніх справ 06.11.2015р. було не тільки передчасним, а й таким, що порушило його право на працю в частині гарантій на зайняття певних посад у порядку, визначеному розділом ХІ Закону України «Про Національну поліцію». Вважає, що ГУ НП у Львівській області має надати йому рівнозначну посаду, яка не погіршує умови праці, які він мав станом на момент звільнення 06.11.2015р., працюючи в Яворському РВ ГУ МВС України у Львівській області на посаді старшого дільничного інспектора міліції. Також скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій мали здійснити розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу виходячи з кількості календарних днів, а не робочих днів. При цьому, посилається на середньоденний заробіток у розмірі 148,05 грн. Крім того, посилається на те, що сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 640,00 грн. підлягає поверненню на його користь, оскільки позовні вимоги про визнання протиправним і скасування наказу №1049 о/с від 11.04.2017р. були задоволені.
12. Касаційна скарга не містить клопотання скаржника про розгляд справи за його участі.
13. ГУ НП у Львівській області надало відзив на касаційну скаргу, яким просить залишити рішення суду апеляційної інстанції в частині, що стосується ГУ НП у Львівській області, - без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що позивач поновлений на службі в ГУ МВС України у Львівській області з 12.04.2017 року, а тому його прийом на службу до поліції може здійснюватися виключно на підставі розділу VI Закону України «Про національну поліцію». Вважає позовну вимогу до ГУ НП у Львівській області спробою змінити встановлений законом порядок прийняття на службу в поліцію. Крім того, зазначає, що вказаний скаржником розмір сере