ПОСТАНОВА
Іменем України
07 березня 2019 року
Київ
справа №816/1577/18
адміністративне провадження №К/9901/65722/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року (головуючий суддя - Супрун Є.Б.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Яковенко М.М., судді - Тацій Л.В., Старосуд М.І.) у справі №816/1577/18
за позовом ОСОБА_3
до Центрального управління Служби безпеки України в особі 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 14 травня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального управління Служби безпеки України в особі 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України , в якому просив:
1.1. визнати протиправним нарахування і виплату 5 управлінням (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України ОСОБА_3 премії у зменшеному розмірі (у розрахунок якої береться посадовий оклад з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), передбаченої пунктом 2.3.24 Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 23.01.2018 №35/ДСК, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.01.2018 за №71/14762, за час проходження ним військової служби в Службі безпеки України з 01.11.2017 по 28.02.2018 та нарахування і виплату ОСОБА_3 у зменшеному розмірі одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;
1.2. зобов'язати Центральне управління Служби безпеки України здійснити перерахунок належної ОСОБА_3 до отримання премії, передбаченої пунктом 2.3.24 Інструкції про грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України виходячи з вимог пункту 10 наказу Центрального управління Служби безпеки України від 26.07.2017 №435/ДСК "Про окремі питання грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України" щодо збереження з 01.12.2017 по 31.12.2017 раніше встановленого ОСОБА_3 згідно з наказом 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України від 12.06.2017 №930-ос розміру премії - 709% та виходячи з вимог абзацу другого пункту 9 наказу Центрального управління Служби безпеки України від 19.01.2018 №65/ДСК "Про грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України у 2018 році" щодо призначення позивачу з 01.01.2018 по 28.02.2018 премії у встановленому колонкою 2 додатку 3 до наказу розмірі 859%, перерахунок належної позивачу до отримання одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, виходячи з розміру грошового забезпечення позивача за останньою штатною посадою перед звільненням із врахуванням належної позивачу до отримання премії в розмірі 859%, а також здійснити виплату недоплаченого позивачу розміру премії з 01.11.2017 по 28.02.2018 та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року адміністративний позов позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального управління Служби безпеки України (вул. Володимирська, 33, м. Київ, 01034, код ЄДРПОУ 36414116) в особі 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України (вул. Лікаря Богаєвського, 2-а, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 20003360) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
3. Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, не вірно розуміючи вимоги пункту 10 Наказу №65/ДСК, помилково вважає, що цей пункт забороняє встановлювати менший розмір премії, ніж встановлений раніше. В пункті 10 Наказу №65/ДСК, на думку суду, мова йде про граничні розміри премії, які могли встановлювалися раніше і в деяких випадках могли бути вищими, ніж вказані у відповідних додатках Наказу №65/ДСК. Наказ №65/ДСК, який застосовується з 01.01.2018 ніяк не зобов'язує відповідача встановлювати позивачу розмір преміювання, зазначений у другій колонці додатку 3 до цього наказу у розмірі 859%. Конкретний розмір премії встановлюється лише у зазначених межах, які по своїй суті є граничними розмірами. Суд зазначив, що встановлення відповідачем меж розмірів преміювання не є звуженням обсягу існуючого права, оскільки премія є непостійною складовою грошового забезпечення і її встановлення відбувається з урахуванням об'єктивних (обсяг фонду виплат та штатна кількість персоналу, навантаження і результативність роботи) і суб'єктивних факторів (оцінка результатів роботи керівником).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
5.1. Мотивувальну частину рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року по справі №816/1577/18 змінено з підстав наведених судом апеляційної інстанції.
5.2. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року по справі № 816/1577/18 залишено без змін.
6. Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, зазначив, що визначальною та обов'язковою умовою, що має значення є саме правова природа виникнення підстав, що надають можливість здійснювати виплату премій у тому чи іншому розмірі, так само як і одноразову грошову допомогу при звільненні. Тобто, саме накази керівників про призначення премії, визначення конкретного розміру та одноразової допомоги, як рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком реалізації ним своїх владних управлінських функцій виходячи з законодавчо обумовлених підстав призначення та здійснення таких виплат, та саме такі рішення породжують виникнення, вчинення дій та завершення цих відносин здійсненням виплат. Суд вказав на те, що юридично-значимим в межах спірних правовідносин є наказ, як такий, що породжує правові наслідки, встановлює права та відповідні обов'язки для нарахування та виплати такої премії позивачу. Нарахування відповідачем премії у іншому розмірі, ніж той, що визначений наказом, є неможливим та буде таким, що порушуватиме фінансову дисципліну. Доказів того, що позивач оскаржив такі накази, як то про призначення премії або про виплату одноразової допомоги, визнання їх протиправними та скасованими суду не представлено. Самі по собі дії такого суб'єкта не створюють таких наслідків. Суд дійшов висновку, що правових підстав для надання правової оцінки щодо суті наявності або відсутності права у позивача на здійснення виплати премії у наведених ним розмірах та одноразової допомоги при звільненні не має, з огляду на можливість звернення позивача із належними позовними вимогами про оскарження відповідного наказу про визначення розміру премії. Невірно обраний спосіб судового захисту не надає можливість задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
7. 12 листопада 2018 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року, в якій позивач просив скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що в діях відповідача не існувало розумного зв'язку пропорційності між вжитими засобами і переслідуваною законною метою та не було забезпечено необхідного «справедливого балансу» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту права позивача на отримання премії, внаслідок чого на позивача було покладено особистий та надмірний тягар. Вважає, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на його доводи щодо безпідставності поданого керівником рапорту від 16.11.2017 року. Також зазначає, що невстановлення йому з 01.01.2018 року премії у граничному розмірі 859% є необґрунтованим за відсутності будь-яких фактів неналежного виконання ним службових обов'язків. Крім того, посилається на пункт 10 Наказів №435/ДСК та 65/ДСК, який, на його думку, забороняє зменшення працівнику раніше встановленого розміру премії, тобто на звуження його обсягу існуючих прав. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини в частині гарантування права на справедливий суд, позивач вважає висновки суду апеляційної інстанції безпідставними.
9. Відповідачем до Суду подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначає, що премія є непостійною складовою, а її встановлення позивачу відбулось з урахуванням вимог законодавства. Вказує на те, що зменшення розміру премії не є покаранням військовослужбовця, а визначається відповідним керівником для кожного співробітника окремо. Крім того, зазначає, що посилання на практику Європейського суду з прав людини повинно бути пов'язано з фактичними обставинами справи, а не обмежуватись переліком рішень з цитуванням окремих фрагментів.
10. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 проходив військову службу в 5 Управлінні (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України та на підставі поданого рапорту від 13.11.2017 згідно з наказом голови Служби безпеки України від 22.12.2017 №1578-ОС був звільнений з військової служби у запас Служби безпеки України за станом здоров'я. Відповідно до наказу 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України від 28.02.2018 №27-ОС був виключений зі списків особового складу, з урахуванням часу на здавання посади, з 28.02.2018.
12. Вказані обставини підтверджуються довідкою 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України від 21.03.2018 вих. №47.
13. У період проходження військової служби позивач ОСОБА_3 мав посадовий оклад (за посадою начальника відділу) у розмірі 1800,00грн., оклад за військовим званням (полковник) в розмірі 135,00грн. та надбавку за вислугу років в розмірі 40% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, яка становила 774,00грн. ((1800,00+135,00)*40%). Вказана обставина підтверджується довідкою від 27.04.2018 за вих. №76.
14. Згідно з наказом голови Служби безпеки України від 12.08.2017 №930-ОС ОСОБА_3 була встановлена премія (у розрахунок якої береться посадовий оклад з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), передбачена пунктом 2.3.24 Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 23.01.2008 №35/ДСК (далі - Інструкція про грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України) з 01.07.2017 у розмірі 709%, що становило ((1800,00+135,00+774,00)*709%) 19206,81грн. (а.с. 65).
15. У зв'язку з поданням 13.11.2017 ОСОБА_3 рапорту про звільнення з військової служби в порушення вимог пункту 10 наказу Центрального управління Служби безпеки України від 26.07.2017 №435/ДСК "Про окремі питання грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України" наказом відповідача від 23.11.2017 №121-ОС розмір раніше призначеної позивачу премії, передбаченої пунктом 2.3.24 Інструкції про грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України, був зменшений з 709%, що становило 19206,81грн., та з 01.11.2017 встановлений у розмірі показника колонки 2 додатку 3 до наказу Центрального управління Служби безпеки України від 26.07.2017 №435/ДСК - до 662%, що становило 17933,58грн. (а.с. 66).
16. У зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 з військової служби за станом здоров'я та наявності у нього 31-го року календарної вислуги на військовій службі і отримуваного ним грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з військової служби у розмірі 26636,58грн., відповідно до вимог частини першої статті 9 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" йому була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що становило 412866,99грн. (26636,58*50%*31). Вказана обставина підтверджується довідкою відповідача від 27.04.2018 вих. №76 (а.с. 18).
17. При цьому, як на переконання позивача, в порушення пункту 2.3.24 Інструкції про грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України, премія йому була виплачена у розмірі 709%, тобто меншому ніж належить - 859% від грошового забезпечення військовослужбовця.
18. У зв'язку з цим, вважаючи, що зменшення розміру премії вплинуло в сторону зменшення на розмір грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з військової служби та на розмір одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
19. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Стаття 1 Закону України "Про Службу безпеки України" від 25 березня 1992 №229-XII (далі - Закон №229-XII): Служба безпеки України, це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.
21. Стаття 19 Закону №229-XII: кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби <…>.
22. Частина 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII): військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
23. Частина 2 статті 24 Закону №2232-XII: закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
24. Абзац 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII): держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих вій