ПОСТАНОВА
Іменем України
07 березня 2019 року
Київ
справа №819/736/18
адміністративне провадження №К/9901/69758/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року (суддя - Мартиць О.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року (головуючий суддя - Шевчук С.М., судді - Кухтей Р.В., Нос С.П.) у справі
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області
про визнання наказів протиправними, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2018 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - ГУНП в Тернопільській області), в якому просив:
1.1. - визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП в Тернопільській області від 26.03.2018р. №879 в частині звільнення майора поліції ОСОБА_2, старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»;
1.2. - визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП в Тернопільській області від 26.03.2018р. №78 о/с «По особовому складу» в частині звільнення майора поліції ОСОБА_2, старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту);
1.3. - поновити ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Тернопільській області з 26.03.2018р.;
1.4. - зобов'язати нарахувати і стягнути з ГУНП в Тернопільській області на користь ОСОБА_2 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що жодних порушень не допустив і не міг допустити, оскільки на час зазначених подій знаходився поза службою і відповідно не виконував службові обов'язки. За порушення, яке полягає у відмові в проходженні медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП складено протокол, який був оскаржений в судовому порядку. Так, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.05.2018р. у справі №607/5343/18 провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Щодо відмови в наданні пояснень при проведенні службового розслідування вказує, що надавати пояснення є його правом, а не обов'язком.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено повістю.
4. Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. Недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ. Повноваження щодо призначення службового розслідування, оцінки результатів його проведення, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника. В свою чергу, згідно з правовою позицією, викладеною в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 року у справі №21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи. Як встановлено судом, при визначенні виду дисциплінарного стягнення було враховано попередню поведінку позивача, а саме той факт, що протягом служби в ОВС та поліції майор поліції ОСОБА_3 неодноразово допускав грубі порушення службової дисципліни, 8 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності. А на час проведення службового розслідування мав діюче дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, оголошеної за неналежне виконання службових обов'язків наказом Національної поліції України від 05.05.2017р. №636, що свідчить про те, що належних висновків він не зробив та продовжував порушувати службову дисципліну.
5. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції уповноваженим керівником враховано суть діяння, обставини його скоєння та характеристику позивача за попередній період служби. Отже, під час службового розслідування встановлено та не спростовано в ході судового розгляду справи, що майор поліції ОСОБА_3, маючи не зняте дисциплінарне стягнення, продовжував допускати порушення службової та транспортної дисципліни, а саме - свідомо ігнорував вимоги керівництва МВС України, Національної поліції України та ГУНП в Тернопільській області щодо необхідності неухильного дотримання службової та транспортної дисципліни, а також порушив вимоги статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, Присяги поліцейського, наказу НП України від 09.11.2016р. №1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських». Позивач, як працівник поліції, будучи зобов'язаним, відповідно до статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, Правил дорожнього руху, неухильно виконувати вимоги статутів і наказів начальників та бути прикладом у дотриманні законності та службової дисципліни, замість того щоб сприяти у зміцненні службової дисципліни, недотримуючись професійної та службової етики, допустив грубе порушення транспортної та службової дисципліни. Факт порушення позивачем службової дисципліни підтверджено належними та допустимими доказами, які встановлені службовим розслідуванням, письмовими поясненнями працівників патрульної поліції та свідків, у тому числі щодо відмови в проходженні огляду на стан сп'яніння, відмови в наданні пояснень при проведенні службового розслідування.
6. У той же час, суд вважав безпідставними посилання позивача, як на підставу протиправного винесення оскаржених наказів, на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.05.2018 року у справі №607/5343/18, якою провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне. Згідно оскаржених наказів, позивача звільнено саме за порушення службової та транспортної дисципліни. Тобто в даному випадку звільнення за порушення дисципліни є окремою підставою для звільнення поліцейського, яке ніяк не пов'язано з кінцевим рішенням у вищезазначеній адміністративній справі. Суд погодився з аргументами представника відповідача про те, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 став саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни. Суд зазначив, що в цьому випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства. Окрім того, суд вважав за необхідне звернути увагу позивача на те, що в силу положень частини першої статті 64 Закону №580-VІІІ особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові. Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання. З огляду на викладене, суд зазначив, що до старшого слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів майора поліції ОСОБА_2 правомірно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в Національній поліції України. Стягнення було накладене в строки, визначені статтею 16 Дисциплінарного статуту та з урахуванням приписів частини дев'ятої статті 14 Дисциплінарного статуту щодо тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, попередньої поведінки особи та невизнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
7. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
8. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
9. Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновками суду першої інстанції. Зазначив, що факт порушення позивачем службової дисципліни підтверджено належними та допустимими доказами, які встановлені службовим розслідуванням, письмовими поясненнями працівників патрульної поліції та свідків, у тому числі щодо відмови в проходженні огляду на стан сп'яніння, відмови в наданні пояснень при проведенні службового розслідування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
10. ОСОБА_2 (далі - скаржник) у грудні 2018 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року.
11. В касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року і прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
12. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що Тернопільський міськрайонний суд постановою від 03 травня 2018 року констатував факт відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, тобто відсутності дій, передбачених диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, а саме його відмови, як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Посилається на те, що надання пояснень особою під час службового розслідування є його правом, а не обов'язком. Під час розгляду справи не допитувалися свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення №066817 від 24.03.2018р., а допитані свідки в цьому протоколі не зазначені. Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не давали показань щодо відмови від проходження огляду на алкогольне сп'яніння і відмови від наданні пояснень при проведенні службового розслідування.
13. Вважає, що жодних передбачених ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» обов'язків поліцейського він не порушив. Також не допустив порушення Правил етичної поведінки поліцейських, оскільки на час зазначених подій знаходився поза службою і не виконував службові обов'язки.
14. Згідно ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, одним із видів дисциплінарного стягнення є «звільнення з органів внутрішніх справ», а згідно наказу №759 на скаржника накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «звільнення зі служби в Національній поліції в Україні». Враховуючи відсутність Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вважає, що відсутні підстави для його звільнення з Національної поліції України, оскільки на нього накладено дисциплінарне стягнення, яке не передбачене Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ. При цьому, скаржник не заперечує застосовність Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ до спірних правовідносин. Крім того, вважає безпідставним твердження про скоєння ним вчинку, який дискредитує звання поліцейського Національної поліції України.
15. Посилається на те, що судами не зазначено, який саме нормативно-правовий акт він порушив. Враховуючи постанову Тернопільського міськрайонного суду від 03.05.2018р., вважає, що жодних даних про те, що скаржник вчинив будь-які протиправні дії - немає. Також у рішенні суду першої інстанції не зазначено в чому полягала протиправність поведінки скаржника та які шкідливі наслідки настали. Крім того, вважає, що в цьому випадку відсутня не тільки така ознака проступку як «вина», а і взагалі сама подія проступку.
16. ГУНП в Тернопільській області надало відзив на касаційну скаргу, яким просить касаційну скаргу відхилити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Зазначає, що факт грубого порушення службової дисципліни в ході проведення службового розслідування був повністю підтверджений. Посилаючись на п.4 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліції», вважає законним формулювання звільнення позивача за п.6 ч.1 ст.77 цього Закону у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Наявність або відсутність вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення жодним чином не впливає на прийняття рішення керівництвом ГУНП в Тернопільській області, оскільки службовим розслідуванням встановлені грубі порушення службової та транспортної дисципліни, які доведені всіма зібраними доказами. Підставою звільнення скаржника з поліції було грубе порушення позивачем службової дисципліни, а не притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, закриття провадження в адміністративній справі свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, а не дисциплінарного проступку, наявність якого доведена службовим розслідуванням. Постанова Тернопільського міськрайонного суду від 03 травня 2018 року мотивована недоведеністю вини скаржника у вчиненні правопорушення, при цьому ГУНП в Тернопільській області не є суб'єктом оскарження у вказаній справі. Також під час розгляду вказаної справи не досліджувалися докази, які були враховані під час службового розслідування. ГУНП в Тернопільській області вважає, що приписи ст.116 та ст.117 КЗпП України не поширюються на працівників поліції.
17. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
18. Наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 20.02.2018р. №43 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_2 (№0104584) призначено на посаду старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, з 20.02.2018р.
19. 24 березня 2018 року о 03:36 в м. Тернополі по вул. Бродівська, нарядом працівників УПП в Тернопільській області ДПП Національної поліції України «Юпітер - 0109» у складі інспектора роти №2 батальйону УПП лейтенанта поліції ОСОБА_8 та поліцейських цієї ж роти рядового поліції ОСОБА_9 та рядового поліції ОСОБА_10 під час нагляду за дорожнім рухом у зв'язку із орієнтуванням, було зупинено автомобіль НОМЕР_1, під керуванням старшого слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_2
20. Під час спілкування із майором поліції ОСОБА_2 патрульні поліцейські виявили у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів.
21. Патрульними в присутності двох свідків гр. ОСОБА_6 мешканця АДРЕСА_1 та гр. ОСОБА_7 жителя АДРЕСА_2, було запропоновано позивачу пройти відповідний огляд за допомогою приладу газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» (повірка дійсна до 04.10.2018р.), з метою підтвердження чи спростування факту перебування в стані сп'яніння та керування в такому стані транспортним засобом.
22. В присутності вищевказаних свідків позивач відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу, а також від проходження огляду в спеціалізованому медичному закладі КУТОР ТОНД. По цьому факту вищевказані громадяни надали письмові пояснення.
23. Із урахуванням вказаних обставин відносно позивача рядовим поліції ОСОБА_9 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 066817 від 24.03.2018р. про порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена частиною першою статті 130 КУпАП. Від підписів у протоколі позивач у присутності свідків гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 відмовився. Вказані свідки надали письмові пояснення по даному факту.
24. 24 березня 2018 року на ім'я начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області направлено подання з метою розгляду та організації проведення службового розслідування з приводу порушення службової дисципліни майором поліції ОСОБА_2
25. Наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 24.03.2018р. №874 за фактом грубого порушення транспортної дисципліни з боку старшого слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_2 та на підставі наказу МВС України від 12.03.2015р. №230 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» призначене службове розслідування.
26. Результати службового розслідування оформлені висновком від 26.03.2018р., згідно якого під час службового розслідування опитані рядовий поліції ОСОБА_9, рядовий поліції ОСОБА_10 та лейтенант поліції ОСОБА_12, які повністю підтвердили, що 24.03.2018р. позивач перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння та під час спілкування повідомив, що є працівником поліції, від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння в будь-якій передбаченій законом процедурі останній в категоричній формі відмовився в присутності свідків. Вказані особи надали свої письмові пояснення з приводу зазначеного. Також у висновку вказано, що позивач з метою уникнення відповідальності за свої незаконні дії, у порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, наказу НП України від 09.11.2016р. №1179, не дотримуючись професійної та службової етики, замість того, щоб сприяти в проведенні повного та всебічного службового розслідування, зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку, проявив неповагу та нещирість до колег по службі і в зухвалій формі відмовився дати пояснення про всі обставини вищевказаної події. Так, 26.03.2018р. старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції ОСОБА_13 складено акт №964/2/03/2018 про відмову надати пояснення, за яким 26.03.2018р. позивачу було запропоновано надати письмове пояснення в рамках службового розслідування за фактом порушення службової та транспортної дисципліни. Однак, позивач відмовився, зазначивши, що не має бажання надавати пояснення, при цьому проявив зухвалість та нещирість.
27. Разом з цим, старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції ОСОБА_13 26.03.2018р. подано рапорт на ім'я начальника УКЗ ГУНП в Тернопільській області полковника поліції ОСОБА_14 про те, що позивачу в рамках службового розслідування по факту порушення службової та транспортної дисципліни неодноразово 24.03.2018р., 25.03.2018р. та 26.03.2018р. пропонувалось надати пояснення, проте останній категорично відмовився надавати будь-які пояснення.
28. Крім того, у висновку службового розслідування зазначено, що протягом служби в ОВС та поліції майор поліції ОСОБА_2 неодноразово допускав грубі порушення службової дисципліни, 8 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності та має діюче дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, оголошеної наказом НП України від 05.05.2017р. №636 за неналежне виконання службових обов'язків.
29. За підсумками службового розслідування, за грубе порушення службової та транспортної дисципліни, вимог керівництва МВС України, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області щодо суворого дотримання законності та службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, Присяги поліцейського, наказу НП України від 09.11.2016р. №1179 «Про затвердження правил етичної поведінки поліцейських», недотримання професійної та службової етики, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння при підозрі на керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, старшого слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів майора поліції ОСОБА_2 вирішено звільнити зі служби в На