ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа №638/12586/16-а
провадження №К/9901/15513/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М.,
суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 17.01.2017 (головуючий суддя Рибальченко Л.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 (колегія у складі суддів Старосуда М.І., Лях О.П., Яковенка М.М.)
у справі №638/12586/16-а
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_2 звернулась до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова, в якому просила:
- визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо відмови їй в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, починаючи з 01.09.2015 до 07.06.2016 включно;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату їй щомісячного довічного грошового утримання судді в розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, виходячи з його розміру станом на 01.09.2015 - 22048 грн. (за період з 01.09.2015 по 01.05.2016) та станом на 01.05.2016 - 23200 грн. (за період з 01.05.2016 по 07.06.2016 включно) та виплачувати його у розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, виходячи з розміру 23200 грн., до надання нової довідки про підвищення грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді.
2. Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 17.01.2017 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 90% від суми заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, виходячи з її розміру станом на 01.09.2015 - 22048 грн., відповідно до довідки ТУ ДСА України в Харківській області № 405 від 01.08.2016 з 01.11.2015 та виходячи з її розміру станом на 01.05.2016 - 23200 грн., відповідно до довідки ТУ ДСА України в Харківській області № 406 від 01.08.2016 з 01.07.2016; в іншій частині позову відмовлено.
3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
4. У касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.11.2000 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області у відставку та призначено довічне грошове утримання в розмірі 80% заробітної плати судді, яке відповідачем виплачувалось згідно з постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 у справі №2011/2а-19048/12 за період з 01.01.2012 по 02.06.2013 та 90% працюючого судді - з 03.06.2013 з урахуванням стажу роботи, що дає право на відставку без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
6. 21.10.2015 ОСОБА_2 звернулась до УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова з заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання, виходячи з розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді - 22048 грн., відповідно до довідки ТУ ДСА України в Харківській області.
7. Листом №485/Ш-11 від 20.11.2015 відповідач відмовив їй у перерахунку розміру довічного грошового утримання судді.
8. 01.07.2016 позивач знову звернулась до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання з 01.09.2015, виходячи із розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді - 22048 грн., а з 01.05.2016 - виходячи з розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді - 23200 грн.
9. Листом №383/Ш від 19.07.2016 заява позивача задоволена частково, а саме: проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 08.06.2016, в частині здійснення перерахунку розміру щомісячного грошового утримання з 01.09.2015 та з 01.05.2016 позивачу відмовлено.
10. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що був чинний на час виникнення спірних відносин, за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку.
12. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ (далі - Закон №213-VІІІ) не може суперечити, зокрема, Рішенню Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013 та не стосується спірних правовідносин.
13. Тому при розгляді заяви позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідач повинен був керуватися положеннями ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
14. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заяви позивача про перерахунок довічного грошового утримання судді не підлягали задоволенню оскільки діяли обмеження, передбачені п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У касаційній скарзі ОСОБА_2 наголошує, що має право на перерахунок довічного грошового утримання судді на підставі наданих довідок за періоди, що вказані в позовних вимогах (п. 1 даного рішення), та відповідно до законодавства, що діяло на момент виходу позивача у відставку.
16. Зазначає, що Закон № 213-VІІІ не має зворотної дії в часі, відтак не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
17. Конст