ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2019 року
Київ
справа №825/1493/14
касаційне провадження №К/9901/31880/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Інспекція) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 (головуючий суддя - Степанюк А.Г., судді Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» (далі - Товариство) до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У травні 2014 Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому з урахуванням уточнень позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.05.2014 №0001752200 та №0001772200.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що під час проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 14.11.2013 № 100/22/03448244, на підставі висновків якого Інспекцією було прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, перевіряючим були надані належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи на підтвердження фактичного виконання господарських операцій, здійснених з ТОВ «НБ Україна», які відповідають встановленим законодавством вимогам, містять несуперечливу і достовірну інформацію, підтверджують виконання сторонами відповідних господарських операцій. Також позивач посилався на те, що придбані у ТОВ «НБ Україна» товарно-матеріальні цінності були використані Товариством у власній господарській діяльності, що підтверджується відповідними документами.
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 03.06.2014 у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вироком Оболонського районного суду міста Києва від 01.03.2013 у справі № 2605/19306/12, постановою Печерського районного суду міста Києва від 19.06.2012 у справі № 1-п/13/12, вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12.06.2013 у справі № 149/1576/13-к, ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 29.11.2013 у справі № 378/1236/13-к встановлено відсутність здійснення реальних господарських операцій у ланцюгу постачання до контрагента позивача - ТОВ «НБ Україна», що свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій між ТОВ «НБ Україна» та Товариством.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18.04.2017 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 30.05.2014 №0001752200 та №0001772200.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: господарські операції між позивачем та ТОВ «НБ Україна» були реально (фактично) здійснені, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, операції пов'язані з господарською діяльністю Товариства, всі учасники господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю; зі змісту вироку Оболонського районного суду міста Києва від 01.03.2013 у справі № 2605/19306/12, постанови Печерського районного суду міста Києва від 19.06.2012 у справі № 1-п/13/12, вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12.06.2013 у справі № 149/1576/13-к, ухвали Ставищенського районного суду Київської області від 29.11.2013 у справі № 378/1236/13-к не вбачається жодних господарських відносин між ТОВ «Асгільдія», ТОВ «Інтеркар», ТОВ «КПТ МІГ», ТОВ «Акарамбус», ТОВ «Астана К» (щодо діяльності яких стосуються зазначені судові рішення) та Товариством; в силу положень пункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити інформацію щодо фінансово-господарських відносин суб'єктів господарювання.
Інспекція оскаржила рішення суду апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.06.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Інспекції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не надав належної правової оцінки тому, що: товарно-транспортні накладні, надані Товариством на підтвердження транспортування придбаних у ТОВ «НБ Україна» товарно-матеріальних цінностей, складені з недоліками, оскільки не містять ряду передбачених законодавством обов'язкових реквізитів; деякі видаткові накладні місять лише підписи осіб без зазначення посад та інших даних, які дають змогу ідентифікувати осіб, які їх склали; судовими рішеннями, ухваленими щодо контрагентів постачальника позивача - ТОВ «НБ Україна», встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.02.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 19.02.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали висновки проведеної позапланової виїзної перевірки Товариства щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «НБ Україна» за період з 1 по 30 квітня, з 1 червня по 31 липня 2011 року та з 1 по 30 листопада 2011 року, результати якої оформлені актом від 14.11.2013 № 100/22/03448244, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено податок на додану вартість на суму 305217,00 грн., у тому числі: у квітні 2011 року - на суму 80157 грн., у червні 2011 року - на суму 154253,00 грн., у липні 2011 року - на суму 2198,00 грн., у листопаді 2011 року - на суму 68609,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки вказано, що Товариство (покупець) неправомірно включило до податкового кредиту відповідного податкового періоду податок на додану вартість по господарських операціях з ТОВ «НБ Україна» (постачальником) згідно договору на поставку нафтопродуктів, щебеневих матеріалів, мінерального порошку № 08/06-11 від 08.06.2011 та договору на поставку нафтопродуктів № 03/03-11 від 03.03.2011, оскільки: від ДПІ у Святошинському районі м. Києва надійшов акт від 25.07.2013 № 1105/22.2.09/35416451 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «НБ Україна» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Асгільдія» за період вересень-листопад 2011 року; ТОВ «Транс Логістик Плюс» - за період липень 2010 року; ТОВ «Адіс Медіа Холдинг» - за період лютий-червень, серпень-жовтень 2012 року; ТОВ «Астана К» - за період квітень-травень 2011 року; ТОВ «КПТ МІГ» - за період червень-липень 2011 року»; згідно з актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 13.06.2012 № 576/2240/3761757.6 неможливо провести зустрічну звірку ТОВ «Асгільдія»; в акті перевірки ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зазначено, що від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов акт від 07.09.2011 № 1985/23- 04/37270370 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КПТ МІГ» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень, липень 2011 р.», у якому вказано, що ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва отриманий висновок спеціаліста щодо проведення почеркознавчого дослідження копій документів звітної частини справи ТОВ «КПТ МІГ», яким встановлено невідповідність підпису директора, засновника товариства ОСОБА_2 (декларації з ПДВ за червень, липень 2011 року, уточнюючий розрахунок, декларації з податку на прибуток); ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва акти від 21.06.2011 № 1515/23-08/37270449 та від 02.08.2011 № 1762/23-04/37270449 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «АСТАНА К», відповідно, за квітень і травень 2011 року, в яких зазначено, що в ході невиїзної документальної перевірки ТОВ «АСТАНА К» встановлено порушення частини п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах: відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг); вироком Оболонського районного суду міста Києва від 01.03.2013 у справі № 2605/19306/12, ухваленим щодо засновника ТОВ «Асгільдія», постановою Печерського районного суду міста Києва від 19.06.2012 у справі № 1-п/13/12, ухваленою щодо засновника ТОВ «Інтеркар», вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12.06.2013 у справі № 149/1576/13-к, ухваленим щодо посадової особи ТОВ «Акарамбус», ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 29.11.2013 у справі № 378/1236/13-к, постановленою щодо ТОВ «Верона ЛТД», встановлено відсутність здійснення реальних господарських операцій зазначеними суб'єктами господарювання, з якими мав господарські відносини постачальник позивача - ТОВ «НБ Україна».
На підставі висновків вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження 30.05.2014 Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення № 0001752200, яким збільшила Товариству суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 165813,50 грн. (у тому числі: 130408,00 грн. - за основним платежем, 35405,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)); № 0001772200, яким збільшила Товариству суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 29798,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 Податкового кодексу України.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим в