ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 826/8330/17
провадження № К/9901/34227/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/8330/17
за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А 0515 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії;
за касаційною скаргою Військової частини А 0515 Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Клименчук А. Ю.) від 17 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Коротких А. Ю., Ганечко О. М., Літвіної Н. М.) від 27 листопада 2017 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 0515 Міністерства оборони України (далі - Військової частини А 0515), в якому, з урахуванням уточнень від 02 серпня 2017 року, просила:
- визнати неправомірними дії Військової частини А 0515 щодо не включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії полковнику юстиції у відставці ОСОБА_2 щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі, який виплачено позивачу за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби;
- зобов'язати Військову частину А 0515 видати нову довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії полковнику юстиції у відставці ОСОБА_2, до якої включити щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі, який виплачено позивачу за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що відповідачем безпідставно не включено до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова КМУ № 889), яку вона отримувала під час проходження служби, та з якої нараховані і сплачені страхові внески.
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, позовні вимоги задоволено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 08 грудня 2017 року Військова частина А 0515 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Водночас, відповідачем у касаційній скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання вказаних судових рішень.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Водночас вказаною ухвалою відмовлено Військовій частині А 0515 у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. 05 березня 2018 року касаційну скаргу Військової частини А 0515 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
9. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
10. Станом на 06 березня 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністра оборони України від 21 липня 2015 року № 69Р ОСОБА_2 звільнена з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров'я).
12. Наказом командира Військової частини А 0515 (по особовому складу) від 11 березня 2016 року № 55ДСК позивача виключено зі списків особового складу Військової частини А 0515 з 12 вересня 2015 року з подальшим зарахуванням на військовий облік до Голосіївського районного у м. Києві військового комісаріату.
13. 22 вересня 2015 року відповідачем видано ОСОБА_2 довідку № 222/4/243/118/262, та в подальшому на підставі рішень судів, що набрали законної сили, уточнену довідку від 18 квітня 2016 року вих. № 222/4/238/118/122 про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, що передбачена Постановою КМУ № 889.
14. Листом Військової частини А 0515 від 17 липня 2017 року № 222/4/1021 у відповідь на запити ОСОБА_2 повідомлено про відсутність підстав для включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії відомостей щодо додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №889, оскільки така грошова допомога не має постійного характеру, а тому не відноситься до складових грошового забезпечення, визначених ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), які враховуються для призначення пенсії.
15. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, з посиланням на ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), ст. 43 Закон № 2262-ХІІ, а також висновки Верховного Суду України висловлені у постановах від 03 червня 2014 року у справі №21-169а14 та від 15 квітня 2014 року у справі №21-78а14, виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
17. Оскільки зазначена щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалася позивачу щомісяця з дня запровадження до дня звільнення з військової служби, та з якої у свою чергу, нараховувались та сплачувались страхові внески, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в силу положень ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ та ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII, вона повинна включатися до довідки про додаткові види грошового забезпечення позивача.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення (надбавкою, доплатою або підвищенням), а отже не може бути включена до довідки про додаткові види грошового забезпечення.
19. Скаржник зазначає, що складаючи довідку про додаткові види грошового забезпечення, військова частина керувалась виключно вимогами чинного законодавства України, а саме ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ.
20. Водночас, скаржник зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою КМУ № 889, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, розмір її не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому її не можна включати до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оці