ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 802/3876/15-а
адміністративне провадження № К/9901/4483/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 802/3876/15-а
за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії;
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду (суддя Чернюк А. Ю.) від 11 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Курко О. П., Білоус О. В., Совгира Д. І.) від 26 січня 2016 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» (далі - уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому просив:
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» включити ОСОБА_2 до переліку вкладників АТ «Дельта Банк» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Дельта Банк» у розмірі 7050,00 доларів США із нарахованими відсотками, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами згідно договору банківського рахунку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що уповноваженою особою безпідставно не включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк».
3. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 12 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. 10 березня 2016 року до Вищого адміністративного суду України від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» надійшли заперечення касаційну скаргу ОСОБА_2, в яких відповідач просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
9. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 16 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі № 802/3876/15-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 019-28551-120215, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 7050,00 доларів США на строк по 13 травня 2015 року включно, із виплатою процентів.
13. Згідно меморіального ордеру № 10317897 від 12 лютого 2015 року грошові кошти в сумі 7050,00 доларів США були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок позивача № НОМЕР_2 з рахунку ОСОБА_7.
14. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.
15. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договору № 019-28551-120215, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
16. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
17. У зв'язку з наведеним, уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
18. Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що 30 жовтня 2014 року правлінням Національного банку України прийнято постанову № 692/БТ «Про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», відповідно до якої АТ «Дельта Банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних на строк до 180 днів та з метою стабілізації діяльності Банку та відновлення його фінансового становища було запроваджено обмеження, в тому числі заборонено здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Таким чином, починаючи з 16 січня 2015 року (дня повідомлення про прийняття вказаної постанови НБУ) укладення між банком та фізичними особами договорів банківського вкладу, за якими здійснювалось зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами Банку, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування мало наслідком надання Банком кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб.
20. Також, суди попередніх інстанцій зазначили, що кошти на депозитний рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли шляхом безготівкового переказу коштів в доларах США від власника великого вкладу ОСОБА_7 який не є стороною депозитного договору, в сумі, що не перевищує гарантованої державою суми відшкодування фізичним особам. Таким чином, вказана операція призвела до того, що власник великого вкладу, залучивши кошти в сумі, що не перевищує граничного розміру відшкодування коштів за вкладами на рахунок позивача, фактично розділив суму власного вкладу на частини з метою отримання відшкодування коштів за власним вкладом в сумі, що перевищує розмір граничного відшкодування. Наслідком такого правочину є надання переваги вкладнику, розмір вкладу якого перевищує встановлений граничний розмір відшкодування, на отримання відповідного відшкодування замість отримання залишку вкладу понад граничний розмір відшкодування за рахунок реалізації майна банку в порядку черговості згідно ст. 52 Закону № 4452-VI.
21. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» правомірно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
23. Зокрема, скаржник зазначив, що на момент укладання договору, позивачеві не було відомо про постанову НБУ № 692/БТ, оскільки остання є таємною, відтак не було відомо про заборони встановлені зазначеною постановою, а також про те, що банк визнано проблемним, а тому посилання судів попередніх інстанцій на вказані обставини є такими, що суперечать вимогам законодавства.
24. Крім того, скаржник зазначив, що уповноваженою особою не надано доказів, що під час укладання договору банківського вкладу із позивачем, порушено інтереси інших кредиторів, оскільки не може вважатися перевагою або пільгою законне право громадянина на компенсацію гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також нада