ПОСТАНОВА
Іменем України
07 березня 2019 року
Київ
справа №808/8256/14
адміністративне провадження №К/9901/10284/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Киселя Р.В. (головуючий), суддів: Сіпаки А.В., Шари І.В. від 29 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Юхименка О.В. (головуючий), суддів: Кругового О.О., Нагорної Л.М. від 7 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ГУ МВС України в Донецькій області), Краматорського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області про скасування наказів та поновлення на службі,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом у якому просив:
1.1 визнати незаконним та скасувати наказ № 783 від 24 липня 2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ МВС України в Донецькій області»;
1.2 визнати незаконним та скасувати наказ № 1436 о/с від 29 липня 2014 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ у відповідності з пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року N 114 (далі - Положення №114), за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу;
1.3 поновити на посаді заступника начальника відділу карного розшуку Краматорського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області;
1.4 визнати незаконним та скасувати наказ № 333 о/с від 5 вересня 2014 року ГУ МВС України в Донецькій області в частині визначення вислуги років на службі в органах внутрішніх справ у календарному нарахуванні 20 років 9 місяців 16 днів, у пільговому обчисленні - 28 років 11 місяців 11 днів.
2. Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 29 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовив.
2.1 При цьому суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивач обґрунтовано притягнутий до дисциплінарної відповідальності та звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 66 Положення №114, оскільки скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу та вид дисциплінарного стягнення відповідає нормам чинного законодавства.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що
3.1 З 21 березня 1995 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, мав спеціальне звання - майор міліції,
3.2 Наказом начальника ГУ МВС України в Донецькій області № 23 о/с від 31 січня 2014 року ОСОБА_1 призначений заступником начальника відділу карного розшуку Краматорського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області.
3.3 24 липня 2014 року на підставі наказу МВС України №725 було проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУ МВС України в Донецькій області.
3.4 За наслідками проведення службового розслідування, 24 липня 2014 року, заступником начальника ДКЗ - начальником УІОС МВС України полковником міліції Лизогуб Б.В. був складений висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУ МВС України в Донецькій області, яким встановлено, що за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, несумісного з подальшим проходженням служби в органах внутрішніх справ України, особисту безвідповідальність, низькі морально ділові якості, порушення вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України "Про міліцію", Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, які затверджені наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155 (далі - Правила) рекомендовано, зокрема, ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ.
3.5 Зазначеним Висновком встановлено, що 12 квітня 2014 року озброєними представниками так званої «ДНР» було захоплено адміністративне приміщення Краматорського МВ ГУ МВС України в Донецькій області.
3.6 Службовим розслідуванням та в ході судового розгляду справи встановлено, що з вказаного періоду і до часу звільнення приміщення військовослужбовцями Національної гвардії України 6 липня 2014 року, окремі службові особи вказаного міськвідділу міліції, у тому числі і позивач, продовжили службу під керівництвом «самопроголошених» керівників, та відсторонились від виконання покладених на них функціональних обов'язків.
3.7 29 квітня 2014 року до Краматорського МВ ГУ МВС України в Донецькій області увірвалися невідомі та оголосили про призначення нового так званого «народного» начальника Краматорського МВ ГУ МВС України в Донецькій області.
3.8 1 травня 2014 року всіх керівників підрозділів Краматорського МВ ГУ МВС України в Донецькій області зібрали у кабінеті начальника міського відділу оперуповноважений ВКР Краматорського МВ лейтенант міліції Беспроскурний Д.Л. разом із оперуповноваженим ВКР Краматорського МВ старшим лейтенантом міліції Коровченком А.В. та старшим слідчим СВ Краматорського МВ лейтенантом міліції Баслов'яком О.А. Присутні із ними озброєні люди представили як «нового» керівника МВ ГУ МВС України в Донецькій області Беспроскурного Д.Л.
3.9 У подальшому вищевказані службові особи віддавали незаконні накази, розпорядження та вказівки особовому складу Краматорського МВ ГУ МВС України в Донецькій області, в тому числі і позивачу.
3.10 Зазначені обставини підтверджувалися поясненнями інспектора чергової частини МВ Маршиняка А.В., слідчого СВ МВ Борща В.С., заступника начальника штабу МВ Кноблох М.Л. та позивачем, що були відібрані уповноваженими особами МВС України під час проведення перевірки в Краматорському МВ ГУ МВС України в Донецькій області.
3.11 У висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_1 самовільно незаконно виконував обов'язки начальника карного розшуку, причетний до незаконного затримання та утримання осіб у кімнаті для затриманих та доставлених чергової частини міськвідділу. 11 травня 2014 року отримав вогнепальне поранення, нібито від представників «ДНР» та лише 10 липня 2014 року звернувся із рапортом про отримання зазначеного поранення при виконанні службових обов'язків.
3.12 24 липня 2014 року МВС України видано наказ №783 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ МВС України в Донецькій області».
3.13 29 липня 2014 року наказом МВС України № 1436 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 66 Положення N 114, за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.
3.14 Згідно довідки Краматорського міського відділу ГУ МВС України у Донецькій області станом на дату звільнення 29 липня 2014 року грошовий розрахунок із позивачем був проведений у повному обсязі.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
4. Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили всі наявні у справі докази, що спричинило невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
5. У запереченнях на касаційну скаргу ГУ МВС України в Донецькій області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
5.1 На обґрунтування заперечень, відповідач посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права на підставі всебічно з'ясованих обставин справи, а тому підстави для їх скасування чи зміни - відсутні.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
6. Конституція України
6.1 Частина друга статті 19
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
7. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV
7.1 Стаття 1
Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
7.2 Стаття 7
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.
7.3 Стаття 12
На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) усне зауваження;
2) зауваження;
3) догана;
4) сувора догана;
5) попередження про неповну посадову відповідність;
6) звільнення з посади;
7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
8) звільнення з органів внутрішніх справ.
7.4 Стаття 14
З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня