ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2019 року
м.Київ
справа №805/1985/18-а
адміністративне провадження №К/9901/63965/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Бевзенка В.М., Білоуса О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року (суддя: Голубова Л.Б.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року (судді: Сухарьок М.Г., Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі №805/1985/18-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2120 про визнання протиправними та скасування наказів,
УСТАНОВИВ:
13 березня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернулась до суду з позовом до Військової частини А2120, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини А2120 полковника Мойсюка Є.Г. від 04 листопада 2017 року № 927 щодо накладення на лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани;
- визнати протиправними та скасувати усні Накази командира військової частини А2120 полковника Мойсюка Є.Г. від 05 січня 2018 року та від 31 січня 2018 року щодо накладення на лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани;
- визнати протиправним та скасувати усний Наказ помічника командира бригади з фінансово-економічної роботи начальника служби Військової частини А2120 майора Коваленка О.О. від 12 січня 2018 року щодо накладення на лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани;
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира Військової частини А2120 полковника Мойсюка Є.Г. від 06 лютого 2018 року № 101 щодо накладення на лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани;
- стягнути частину грошового забезпечення, утриманого внаслідок накладення дисциплінарних стягнень на підставі означених вище наказів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просив означені вище рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що обставинами, які перешкодили їй своєчасно звернутись до суду з даним позовом є те, що посадові особи Військової частини А2120 не довели особисто під підпис чи будь-яким іншим способом жоден із оскаржуваних наказів. Крім того, вважає, що при розрахунку місячного строку звернення до суду, судам необхідно було відраховувати та не включати в такий строк періоди її перебування на лікарняному, у відрядженнях та у відпустках.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У справі, що розглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України з 1994 року. З червня 2015 року по квітень 2018 року займала посаду помічника начальника фінансово-економічної служби Військової частини А2120 у військовому званні - лейтенант.
Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 13 квітня 2018 року №96 призначена на вищу посаду у порядку просування по службі, з присвоєнням звання «капітан» та проходить службу на посаді начальника центру фінансово-економічної служби 4 центру захисту інформації та кібернетичної безпеки головного об'єднаного центру захисту інформації на кібернетичної безпеки Збройних Сил України.
При проходженні служби в військовій частині А2120, наказом командира військової частини А2120 від 04.11.2017 № 927, за порушення військової дисципліни, а саме: несвоєчасне прибуття з відрядження без поважних причин, на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
Усними наказами командира військової частини А2120 від 05.01.2018 та від 31.01.2018, а також начальника служби військової частини А2120 майора Коваленка О.О. від 12.01.2018 на позивача накладено дисциплінарні стягнення у виді догани за порушення форми одягу, за неналежне виконання службових обов'язків та систематичне порушення Статуту Збройних Сил України, відповідно.
Також, Наказом командира військової частини А2120 від 06.02.2018 №101 за недбале ставлення до виконання обов'язків військової служби на заступника начальника фінансово-економічної служби лейтенанту ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Вважаючи, що до перелічених дисциплінарних стягнень її притягнуто протиправно, без дотримання визначеної законом процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом та не надано доказів поважності причин пропуску даного строку.
Суд апеляційної інстанції підтримав такий висновок суду першої інстанції.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, огляду на наступне.
Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, пов'язаною з професійним здійсненням за дорученням держави особливої суспільно-корисної діяльності, що полягає в захисті і обороні Вітчизни її громадян у складі Збройних Сил України та інших військах, утворених відповідно до чинного законодавства.
Проходження військової служби врегульоване спеціальними законами - Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 548 (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ) та Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551 (далі - Дисциплінарний статут).
За приписами статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарні стягнень, порядок накладення та оскарження таких стягнень регламентовано Дисциплінарним статутом.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (стаття 45 Дисциплінарного статуту).
Згідно зі статтею 88 Дисциплінарного статуту військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами частини третьої вказаної статті такий строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
<