ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2019 року
Київ
справа №805/2063/16-а
провадження №К/9901/22104/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними та стягнення коштів,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Васильєвої І.А., суддів: Василенко Л.А., Казначеєва Е.Г.
І. Суть спору
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просить:
1.1. визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області при розрахунку та нарахуванні середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористані дні відпустки, грошового забезпечення за скорочення штатної посади, щомісячної грошової допомоги при звільненні через скорочення штатів;
1.2. стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області:
1.2.1. середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в період з 07 жовтня 2014 року по 13 січня 2016 року;
1.2.2. компенсацію за невикористані дні відпустки, а саме за 30 діб 2014 року та за 30 діб 2015 року;
1.2.3. щомісячну грошову допомогу при звільненні через скорочення штатів починаючи з 06 листопада 2016 року;
1.2.4. грошове забезпечення у зв'язку із скороченням штатної посади;
1.2.5. різницю в заробітку за час затримки виконання рішення суду;
1.2.6. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на день повного розрахунку.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року у справі № 805/1435/16 визнано незаконними та скасовано наказ Головного управління МВС України в Донецькій області № 363о/с від 07 жовтня 2014 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ та поновлено на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Харцизького МВ ГУ МВС України в Донецькій області, з виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому, відповідач виконав рішення суду із затримкою, тому наявні підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на день повного розрахунку та різницю в заробітку за час затримки виконання рішення суду.
2.1. Також позивач не погоджується із розміром середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та вважає, що при розрахунку суми відповідач повинен був керуватись випискою із банківського рахунку позивача, яка підтверджує отримане ним грошове забезпечення за останні два місяці служби в органах внутрішніх справ до звільнення.
2.2. Також, позивач вважає, що йому не була нарахована компенсація за невикористану відпустку за 2014 рік та нарахована не в повному обсязі компенсація за 2015 рік, не сплачено грошова допомога при звільненні через скорочення штату починаючи з 06 листопада 2015 року.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 07 жовтня 2014 року № 363 о/с позивача було звільнено з органів внутрішніх справ.
4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року по справі № 805/1435/15-а позивача поновлено на посаді дільничного інспектора міліції дільничних інспекторів міліції Харцизького міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області з 07 жовтня 2014 року, з виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
5. Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 18 лютого 2016 року № 13 о/с лк поновлено старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції дільничних інспекторів міліції Харцизького міського відділу з 07 жовтня 2014 року та звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) з 06 листопада 2015 року.
6. Відповідно до листа ГУ МВС України в Донецькій області від 03 червня 2016 року № П-228/05/26-2016 позивачу було нараховане грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07 жовтня 2014 року по 06 листопада 2015 в сумі 11159,54 грн., а також компенсація за 25 днів невикористаної відпустки за фактично відпрацьований час у 2015 році в сумі 715,00 грн. Ці кошти перераховані на особистий картковий рахунок 31 травня 2016 року в сумі 11696,42 грн.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, позовні вимоги задоволені частково. Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу середньомісячний заробіток за час затримки виконання рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2016 року по справі № 805/1435/15-а про поновлення на роботі у період з 14 січня 2016 року по 18 лютого 2016 року. Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 28 квітня 2016 року по 31 травня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
8. Рішення суду першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що у зв'язку із захопленням адміністративної будівлі Харцизького міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області озброєними особами та відсутністю у відповідачів інформації щодо отриманого позивачем грошового забезпечення за останні два календарні місяці роботи, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області правомірно нараховано та виплачено грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, виходячи з основних видів грошового забезпечення.
9. Крім того, суди дійшли висновку про відповідність розміру сплачених відповідачем сум компенсації за невикористані позивачем дні щорічної відпустки за 2015 рік, та дійшли висновку про відсутність підстав для компенсації позивачу днів щорічної відпустки за 2014 рік, у зв'язку з тим, що інформація щодо кількості днів невикористаної позивачем відпустки у 2014 році не збереглася, оскільки адміністративна будівля Харцизького міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області була захоплена.
10. Також, суди дійшли висновку про відсутність підстав для виплати на користь позивача сум грошового забезпечення протягом двох місяців з дня звільнення, у зв'язку з тим, що звільнення позивача відбулось у зв'язку із скороченням штату, а виплата передбачена чинним законодавством у зв'язку із скороченням штатної посади.
11. Крім того, на підставі довідок Краснолиманського центру зайнятості судами встановлено отримання позивачем щомісячної грошової допомоги при звільненні через скорочення штатів, тому суд дійшли висновку про безпідставність позовних вимог, в цій частині.
12. Також суди встановили порушення строків виконання судового рішення, у зв'язку з чим дійшли висновку, про необхідність стягнення з Головного управління МВС України в Донецькій області на користь позивача середньомісячного заробітку за час затримки виконання рішення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
14. В касаційній скарзі посилається на те, що суди не витребували у Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області довідку про отримане ним грошове забезпечення за період проходження служби в органах внутрішніх справ України.
15. Крім того, мотивує касаційну скаргу тим, що судами не взято до уваги виписку банку, якою підтверджується отримання ним грошового забезпечення у вересні та жовтні 2014 року, та відповідно до якої, відповідач повинен був розрахувати суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Крім того, зауважує, що при розрахунку суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, відповідач не нарахував обов'язкові надбавки та премії, які передбачені пунктом 4 додатку 22 до Наказу МВС України № 499 від 31 грудня 2007 року та пункту 2.15.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
16. Крім того, посилається на невірно визначений судом першої інстанції період, за який відповідач повинен сплатити на його користь середній заробіток, за час затримки розрахунку при звільненні. Тому, за цих підстав вважає, що рішення судів повинні бути скасовані та позов задоволений у повному обсязі.
17. Головне управління МВС України в Донецькій області подало до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що висновки суду першої та апеляційної інстанції є не обґрунтованими, рішення суду є незаконним, у зв'язку із чим, просить задовольнити частково касаційну скаргу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
19. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Згідно абзацу 1, 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
24. Пунктом 52 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (Положення №114) встановлено, що чергова відпустка надається особі рядового або начальницького складу, як правило, до кінця робочого року.
25. Згідно абзацу 2 пункту 56 Положення №114 особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.
26. Пунктом 7 вказаного Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
27. Відповідно до пункту 1.5. Інст