ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2019 року
Київ
справа №809/278/17
адміністративне провадження №К/9901/45596/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 (головуючий суддя - Лучко О.О.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (головуючий суддя - Улицький В.З., судді - Гулид Р.М., Кузьмич С.М.)
у справі 809/278/17
за позовом ОСОБА_2
до Івано-Франківської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206050001/2016/00952 та рішення про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000801/1 від 22.12.2016.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що під час здійснення митного оформлення подав усі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості автомобіля, імпортованого позивачем.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 21.03.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, адміністративний позов задовольнив.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем подано всі необхідні документи, які надавали змогу Митниці визначити митну вартість товарів; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у митній вартості товарів, заявленій позивачем на підставі ціни договору.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.08.2017 відкрито касаційне провадження.
Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
23.03.2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 12.12.2016 позивачем придбано у нерезидента транспортний засіб - легковий автомобіль марки Volkswagen, модель TOURAN, що був в експлуатації, тип кузова Універсал, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1, тип двигуна дизель, об'єм двигуна 1598 см3, потужність двигуна 77 КВТ, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення 2011, за ціною 5400,00 ЕUR, що підтверджується договором/рахунком-фактурою №241/2016 від 12.12.2016.
22.12.2016 з метою здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу представником позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (декларантом) подано митну декларацію № 206050001/2016/405696, згідно з якою заявлено митну вартість автомобіля в розмірі 5400,00 EUR, визначену за основним методом за ціною договору.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом разом з митною декларацією подано до митного органу наступні документи: акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18.12.2016 № 209090401/2016/02494; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 25.05.2011 № 24 0572294; платіжний документ, що підтверджує вартість товару 160700313687 від 12.12.2016; рахунок-фактуру (інвойс) № 241/2016 від 12.12.2016; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 3105 від 12.12.2016; декларацію про походження товару № 3105 від 12.12.2016; паспорт громадянина України; копію митної декларації країни відправлення MRN 16BEE0000050564412 від 14.12.2016; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 1/1-0-0-0/100/1/3/3.5 від 22.12.2016.
Під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданої митної декларації у Митниці виник сумнів стосовно достовірності наданих позивачем до митного оформлення відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, тому згідно з вимогами статті 53 МК України відповідач зобов'язав декларанта надати додаткові документи.
У зв'язку з ненаданням декларантом запитуваних документів Митниця 22.12.2016 відмовила у митному оформленні (випуску) транспортного засобу, про що прийняла картку відмови № UA206050001/2016/00952 та рішення про коригування митної вартості товарів № 206050001/2016/000801/1, відповідно до якого визначила митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 6640,63 євро (джерело інформації каталог SchwakeListe 08/2016 ст. 1385).
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.
Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять вс