ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 335/11199/17(2-а/335/512/2017)
адміністративне провадження № К/9901/68811/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 335/11199/17(2-а/335/512/2017)
за позовом Приватного підприємства «Фотоком» до Запорізької міської ради, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» ім. Ю. М. Білоконя, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії;
за касаційною скаргою Приватного підприємства «Фотоком» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя (суддя Рибалко Н. І.) від 01 серпня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі: Шлай А. В., Кругового О. О., Прокопчук Т. C.) від 20 листопада 2018 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2017 року Приватне підприємство «Фотоком» звернулося до суду з адміністративним позовом до Запорізької міської ради, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» ім. Ю. М. Білоконя, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької міської ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» від 30 червня 2015 року № 7;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо внесення змін до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, затвердженої спірним рішенням Запорізької міської ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» від 30 червня 2015 року № 7 в частині земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, 25, кадастровий номер 2310100000:05:013:0108, із врахуванням локального рентопонижуючого фактору: земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні (значення коефіцієнту - 0,80).
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуване рішенням Запорізької міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки при затверджені Технічної документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, в тому числі й стосовно орендованої позивачем земельної ділянки, розташованої в санітарно-захисній зоні, не враховано коефіцієнту локальних факторів.
3. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, задоволено клопотання Запорізької міської ради, позовну заяву Приватного підприємства «Фотоком» залишено без розгляду.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Приватне підприємство «Фотоком» звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
6. 28 січня 2019 року до Верховного Суду від Запорізької міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити ПП «Фотоком» у задоволенні касаційної скарги, ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року залишити без змін.
7. 07 лютого 2019 року до Верховного Суду від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшов відзив, в якому останній просить залити ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
8. Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
9. Станом на 06 березня 2019 року відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи позов без розгляду, зазначив про пропуск позивачем, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом для захисту свого порушеного права, оскільки до суду з адміністративним позовом позивач звернувся 19 вересня 2017 року, доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, а також неможливості звернення до суду у встановлений законодавством строк не надано, проте про порушення своїх прав, свобод та інтересів у зв'язку з затвердженням Запорізькою міською радою нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя позивач повинен був дізнатися з моменту офіційного оприлюднення цього рішення - 14 липня 2015 року.
11. До такого висновку суди попередніх інстанцій дійшли, виходячи з того, що оскаржуване рішення Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 є регуляторним актом, прийняттю якого передувала процедура, а саме підготовка проекту та аналізу; опублікування проекту; оприлюднення самого акту, його обговорення, тобто інформація про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя перебувала в загальному доступі, перебіг строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів у позивача розпочався з моменту офіційного оприлюднення вказаного рішення. Про порушення своїх прав позивач мав можливість дізнатися з моменту офіційного оприлюднення в місцевому засобі масової інформації - газеті «Запорізька Січ» від 14 липня 2015 року № 121 (5847) та розміщення на офіційному веб-порталі Запорізької міської ради оскаржуваного рішення.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:
- ні ухвала суду першої інстанції в частині висновків суду, що оскаржуване рішення відповідача є регуляторним актом, прийняттю якого передує певна процедура, що його проект та саме рішення підлягає оприлюдненню у засобах масової інформації, так само як оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в цій же частині не містять жодного посилання на нормативно-правовий акт, яким врегульоване це питання, висновки судів повністю ґрунтуються виключно на інформації, яка наявна у клопотанні відповідача та у відзиві на апеляційну скаргу, що робить оскаржувані рішення необґрунтованими;
- шестимісячний строк на звернення до суду із адміністративним позовом не пропущено, оскільки позивач дізнався про порушення свого права саме після отримання Витягу № 321/207-17 із технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованої ним земельної ділянки, після чого й почав перебіг строк на звернення до суду із цим позовом;
- із рішення відповідача, оприлюдненого на його офіційному сайті та в друкованому засобі масової інформації, вбачаються лише загальні відомості стосовно факту затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, вартості одного квадратного метра землі у місті, факту затвердження (коефіцієнтів (локальних та зональних) для земель міста. Технічна документація, яка є невід'ємною частиною рішення, не є додатком до цього рішення, як вбачається із його тексту та її не було оприлюднено, а саме Технічна документація є підставою для видачі витягу щодо конкретної земельної ділянки у місті Запоріжжя;
- жодної конкретної інформації стосовно орендованої позивачем земельної ділянки, з якої позивач міг би дізнатися про порушення свого права в оприлюдненому рішенні немає, оскільки воно носить загальний характер, а детальна інформація щодо розміру нормативної грошової оцінки та її розрахунку (застосованих коефіцієнтів) наявна лише у Витягу, який позивачем отримано 20 березня 2017 року, з якого він і дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів;
- саме отримання Витягу із відповідною у ньому інформацією щодо нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки (який видано на підставі Технічної документації), з якою не погодився позивач, стало підставою для звернення до суду з цим позовом;
- додатковим доказом того, що позивач звернувся до суду в межах шестимісячного строку є той факт, що ним отримано копії Пояснювальної записки до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, Висновку державної експертизи землевпорядної документації лише 05 вересня 2017 року (підтверджується відповіддю Запорізької організації партії «Справедливість» від 05 вересня 2017 року вих. № 09-139/2017, яка наявна в матеріалах справи). З цих документів вбачається інформація, з якої позивач зробив висновок про порушення своїх прав та законних інтересів. Проте, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції цьому факту жодної оцінки не надано;
- Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя не є інформацією з відкритим доступом, а містить гриф «Для службового користування». За правилами п. 35 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 237 листопада 1998 року № 1893, забороняється користуватися відомостями з документів з грифом «Для службового користування» для, зокрема, опублікування у засобах масової інформації. Отже, це свідчить про те, що у повному обсязі рішення не могло бути та не було опубліковано, з чого вбачається протиправність висновків судів обох інстанцій, що позивач мав дізнатися про порушення прав з моменту опублікування