ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2019 року
Київ
справа №826/11556/18
адміністративне провадження №К/9901/66150/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018 у складі судді Аблова Є.В. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 у складі колегії суддів: Шелест С.Б. (головуючого), Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є. у справі №826/11556/18 за позовом ОСОБА_2 до Національної поліції України, Ради національної безпеки і оборони України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ради національної безпеки і оборони України та Національної поліції України, в якому просить суд визнати:
- бездіяльність слідчих підрозділів органів Національної поліції України при здійсненні ними досудового розслідування кримінальних проваджень №12012080140000274, №12013080140004456, №12015030140004534, №42017081280000031 із невиконання судових рішень з чинних кримінальних проваджень, протиправною і зобов'язати Національну поліцію України провести швидке, повне та неупереджене досудове розслідування чинних кримінальних проваджень та забезпечити прийняття по ним законних і неупереджених рішень;
- бездіяльність Ради національної безпеки та оборони України щодо невжиття заходів демократичного цивільного контролю дотриманням органами Національної поліції України законів, у тому числі за належним виконанням судових рішень, при здійснені ними досудового розслідування з кримінальних проваджень №12012080140000274, №12013080140004456, №12015030140004534, №42017081280000031, протиправною і зобов'язати Раду національної безпеки і оборони України забезпечити реалізацію конституційного права на судовий захист в чинних кримінальних провадженнях;
- стягнути з Ради національної безпеки та оборони України на користь позивача, за рахунок коштів Державного бюджету України заподіяну здоров'ю позивача моральну шкоду в сумі 5 000 000 гривень 00 коп.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі частини 1 статті 170 КАС України.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме - ст. ст. 2, 5 КАС України, та норм матеріального права - ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», ст. 3,4 Закону України «Про Раду національної безпеки та оборони України» та ст.5 Закону України «Про національну безпеку України», просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд. Зазначає про неврахування судами тієї обставини, що позов було заявлено ним зокрема, у зв'язку, з невиконанням РНБО статтей 1 та 19 Закону України «Про звернення громадян».
Учасники справи правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, суд приходить до таких висновків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовні вимоги полягають у протиправності дій відповідачів щодо внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Оскільки оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокуратури до суду має здійснюватися у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, то спірні позовні вимоги не можуть бути предметом оскарження у порядку, визначеному КАС України та мають розглядатися у межах кримінального судочинства.
Як правильно враховано судами, порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування, регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Зокрема, частиною 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до частини 2 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст. 314-316 цього Кодексу.
Отже, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокуратури до суду має здійснюватися у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, і не може бути предметом оскарження у порядку, визначеному Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про бездіяльність слідчих підрозділів органів Національної поліції України при здійсненні ними досудового розслідування кримінальних проваджень №12012080140000274, №12013080140004456, №12015030140004534, №42017081280000031 і з невиконання судових рішень з чинних кримінальних проваджень, протиправною і зобов'язати Національну поліцію України провести швидке, повне та неупереджене досудове розслідування чинних кримінальних проваджень та забезпечити прийняття по ним законних і неупереджених рішень.
Що стосується висновків судів про відмову у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог, заявлених до Ради національної безпеки і оборони України, судова колегія зазначає про таке.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб ві