ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 818/3866/15
адміністративне провадження № К/9901/13760/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 818/3866/15
за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про зобов'язання вчинити дії;
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду (суддя Павлічек В. О.) від 22 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Жигилій С. П., Дюкарєва С. В., Перцова Т. С.) від 21 квітня 2016 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 11 січня 2016 року, просив:
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 001-18505-130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 13 лютого 2015 року та включити ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб .
2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що уповноваженою особою безпідставно не включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк».
3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 16 травня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. 02 червня 2016 року до Вищого адміністративного суду України від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» надійшли заперечення касаційну скаргу ОСОБА_2, в яких відповідач просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
9. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 01 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі № 818/3866/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 001-18505-130215, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 10000,00 доларів США на строк по 12 серпня 2015 року включно, із виплатою процентів.
13. Також позивач та Банк підписали додаткову угоду № 1 від 13 лютого 2015 року до договору банківського вкладу (депозиту) № 001-18505-130215, згідно якої зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору.
14. Згідно з платіжним дорученням № 45829294 від 13 лютого 2015 року грошові кошти в сумі 10000,00 доларів США були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок позивача № НОМЕР_2 з рахунку ОСОБА_6.
15. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.
16. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договору № 001-18505-130215, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
17. Відповідно до повідомлення від 23 вересня 2015 року № 8821/858 ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 001-18505-130215 від 13 лютого 2015 року, укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк», згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
18. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
19. У зв'язку з наведеним, уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
20. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних» та наказу ПАТ «Дельта Банк» від 03 листопада 2014 року № 2650 «Щодо стабілізації банку», банку заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Однак, незважаючи на заборону, ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) з позивачем, що є порушенням постанови НБУ № 692/БТ, яка є обов'язковою для виконання, та діючого законодавства у сфері банківської діяльності.
22. Також, суди попередніх інстанцій зазначили, що операція по перерахуванню коштів на рахунок позивача від третьої особи є незаконною, оскільки ОСОБА_2, всупереч вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Правил банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ «Дельта Банк», а також умов договору № 001-18505-130215 від 13 лютого 2015 року, отримав кошти на свій вкладний (депозитний) рахунок шляхом переказу коштів з іншого вкладного (депозитного) рахунку, який йому не належить.
23. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що уповноважена особа, визнавши нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) № 001-18505-130215 та не включивши ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
25. Зокрема, скаржник зазначив, що для формування висновку про нікчемність правочину необхідно встановити, що його умови передбачаються платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, чого не було зроблено судами попередніх інстанцій.
26. Крім того, скаржник зазначив, що уповноваженою особою не надано доказів нікчемності правочину, а посилання на підставу, яка встановлена законом і пере