ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2019 року
Київ
справа №242/3016/17
адміністративне провадження №К/9901/21790/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області у складі судді Капітонова В.І. від 19 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Василенко Л.А., Ханової Р.Ф. від 07 листопада 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 08 липня 1985 року по 30 листопада 1985 року, з 16 лютого 1988 року по 26 березня 1995 року, з 24 серпня 1995 року по 29 квітня 1998 року на ПАТ «Шахта ім.О.Ф.Засядька»;
- зобов'язати відповідача вчинити певні дії щодо нарахування пенсії за віком на пільгових умовах за період з 08 липня 1985 року по 30 листопада 1985 року, з 16 лютого 1988 року по 26 березня 1995 року, з 24 серпня 1995 року по 29 квітня 1998 року на ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька» відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позов обґрунтовано тим, що в трудовій книжці позивача містяться записи про роботу за спірні періоди часу на посадах, які відповідають Списку № 1, відповідач неправомірно відмовив зарахувати в пільговий стаж позивача періоди його роботи на ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька» з 08 липня 1985 року по 30 листопада 1985 року та з 16 лютого 1988 року по 26 березня 1995 року, з 24 серпня 1995 року по 29 квітня 1998 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 19 вересня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Управління пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області від 27 червня 2017 року № 37 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 20 червня 2017 року про призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано Управління пенсійного фонду в м. Авдіївка при повторному розгляді заяви позивача від 20 червня 2017 року зарахувати до його пільгового стажу періоди його роботи в ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька»: з 08 липня 1985 року по 30 листопада 1985 року; з 16 лютого 1988 року по 26 березня 1995 року; з 24 серпня 1995 року по 29 квітня 1998 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанції виходили з того, що стаж роботи позивача на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці підтверджується матеріалами справи та записами в трудовій книжці, вказані посади відноситься до Списку № 1, який дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому суди вказали на те, що позивач не може бути позбавлений свого права на призначення пенсії, у зв'язку з неможливістю пенсійного органу виконати свої дискреційні повноваження щодо проведення перевірки товариства, на якому працював позивач.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Селидівського міського суду Донецької області від 19 вересня 2017 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Управління пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 01 грудня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 242/3016/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 22 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від 04 березня 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 19 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі № 242/3016/17.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20 червня 2017 року позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області із заявою про призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
До заяви, на підтвердження свого трудового стажу позивач надав Управлінню пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області трудову книжку, відповідно до якої, позивач працював з 08 липня 1985 року по 30 листопада 1985 року на Донецькому виробничому об'єднанні з видобутку вугілля «Шахта ім. О.Ф. Засядька» в якості електрослюсаря підземного 2 розряду з повним робочим днем в шахті; з 16 лютого 1988 року прийнятий до Донецького виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Шахта ім. О.Ф. Засядька» в якості електрослюсаря підземного 4 розряду з повним робочим днем в шахті; з 15 березня 1988 року переведений підземним гірничим майстром з повним робочим днем в шахті; з 15 березня 1990 року переведений механіком повним робочим днем в шахті; з 24 серпня 1995 року працював в якості заступника механіка з повним робочим днем в шахті, з 04 вересня 1995 року по 26 березня 1995 року, та з 24 серпня 1995 року по 29 квітня 1998 року - механіком з повним робочим днем в шахті.
27 червня 2017 року Управління пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області відмовлено позивачу в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи, оскільки підприємство на якому працював позивач знаходиться на території, яка не контролюється українською владою, органи виконавчої влади тимчасово не здійснюють свої повноважень на цій території і не мають доступу до архівів установ і підприємств. Як вбачається з цього рішення, відповідач зарахував позивачу до загального стажу роботи 31 рік 09 місяців 24 дні і до пільгового стажу - 0 років 0 місяців 0 днів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення відбувається відповідно до списків на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнюючих довідок, виданих підприємствами на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість упродовж повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Натомість, в Управління пенсійного України фонду в м. Авдіївка відсутня можливість проведення зустрічної перевірки первинних документі стосовно роботи позивача в ПАТ «Шахта ім. О. Ф. Засядька» щодо достовірності їх видачі.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу Управління Пенсійного України фонду в м. Авдіївка не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робі