ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 926/992/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянув у письмовому провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.06.2018 (суддя Марущак І. В.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 (головуючий суддя Скрипчук О. С., судді Дубник О. П., Зварич О. В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Хотинтепломережа" Хотинської міської ради про стягнення боргу за договором купівлі-продажу природного газу у сумі 851 597,80 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 19.04.2018 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулося до Комунального підприємства "Хотинтепломережа" Хотинської міської ради з позовом про стягнення боргу у загальній сумі 851 597,80 грн, у тому числі: пеня у сумі 274 177,51 грн, три проценти річних у сумі 42 058,56 грн, інфляційні втрати у сумі 535 361,73 грн.
1.2. Позовна заява мотивована тим, що Відповідач несвоєчасно здійснював оплату за переданий природний газ згідно з умовами укладеного сторонами договору № 2062/14-БО-38 купівлі-продажу природного газу від 17.01.2014 (далі - Договір), чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема пункту 6.1 Договору.
2. Короткий зміст рішень судів
2.1. 27.06.2018 Господарський суд Чернівецької області прийняв рішення, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2018, яким у задоволенні позову відмовив.
2.2. Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що заборгованість із сплати вартості отриманого за Договором природного газу погашена Відповідачем у повному обсязі до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", Відповідача включено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання за спожиті енергоносії, а відтак наявні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів зазначеного Закону, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.06.2018 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
4. Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
4.1. 12.02.2019 Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить прийняті у справі судові рішення залишити без змін, скаргу - без задоволення.
5. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі
5.1. Матеріали справи не містять доказів включення Відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, та судом не визначено, на підставі яких доказів Відповідач набув статусу учасника процедури врегулювання, а саме є теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, а відтак застосування частини третьої статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" є неправомірним.
5.2. Згідно з даними Реєстру, розміщеного на сайті Мінрегіонрозвитку за посиланням: www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Reyestr-29.03.2018.pdf, Відповідач не включений до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, тому суди дійшли безпідставного висновку про можливість застосування положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії".
5.3. Скаржник також посилається на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 14.02.2018 у справі № 908/3211/16.
5.4. Приймаючи рішення, суди порушили частину другу статті 11, статті 74, 76, 77, 86, частини першу, другу статті 236, статтю 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
6. Доводи Відповідача, викладені в запереченнях на касаційну скаргу
6.1. Позовні вимоги не підлягають задоволенню в силу імперативних приписів частини третьої статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії".
7. Встановлені судами обставини справи
7.1. 17.01.2014 між Позивачем (продавець) та Відповідачем (покупець) укладено Договір, за умовами пункту 1.1 якого Позивач зобов'язався передати у власність Відповідачу у 2014 році газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах договору.
7.2. За положенням пункту 1.2 Договору газ, що передається за цим договором, використовуються покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.
7.3. Згідно з пунктом 2.1 Договору продавець передає покупцю з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 640 тисяч куб. м., у тому числі по місяцях (тис. куб м): січень - 120, лютий - 100, березень - 100, квітень - 50, жовтень - 50, листопад - 100 та грудень - 120.
7.4. У пункті 2.1.1 Договору зазначено, що обсяги газу, які планується передати за договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.
7.5. За приписами пункту 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
7.6. Пунктом 11 Договору передбачено, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2014 і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
7.7. На виконання умов Договору у період з січня 2014 року по грудень 2014 року Позивач поставив Відповідачу природний газ на загальну суму 1539239,10 грн, що підтверджуються актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 на суму 301 021,80 грн, від 28.02.2014 на суму 275 625,41 грн, від 31.03.2014 на суму 145 793,76 грн, від 30.04.2014 на суму 489,64 грн, від 31.10.2014 на суму 55 865,13 грн, від 30.11.2014 на суму 259 111,61 грн, від 31.12.2014 на суму 501 331,75 грн. Вказані акти підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень.
7.8. Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється Відповідачем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу.
7.9. Бухгалтерськими довідками Позивача (сальдова відомість та операції щодо підприємства Відповідача за період з 01.01.2014 по 31.12.2015) підтверджується та сторонами не заперечується той факт, що Відповідач сплатив вартість поставленого газу.
7.10. При цьому, з бухгалтерської довідки по підприємству Відповідача за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 вбачається, що Відповідач остаточно розрахувався за отриманий за Договором газ - 29.12.2015 та всього сплатив Позивачу за цим Договором 1 939 239,10 грн.
7.11. Відповідач сплатив суму основного боргу за Договором до 29.12.2015, тобто до подання цього позову, що підтверджується матеріалами справи.
7.12. Оскільки Відповідач оплатив поставлений газ з порушенням строків, встановлених Договором, Позивач нарахував пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 274 177,51 грн за період з 15.02.2014 по 14.07.2015, 42 058,56 грн 3 % річних за період з 15.02.2014 по 28.12.2015 та 535 361,73 грн інфляційних втрат за період з березня 2014 року по листопад 2015 року (всього - 851 597,80 грн).
7.13. Відповідач включений до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання за спожиті енергоносії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", за особовим номером 212, що підтверджується копією наказу № 115 від 11.05.2018 про включення до Реєстру, (http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/NAKAZ-115.pdf).
8. Позиція Верховного Суду
8.1.