Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Бущенко А.П.,
Стороженко С.О.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Циган Ю.В.,
захисник Петров І.М. (у режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ПетроваІ.М. на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120300000566,
відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Вимогою захисника до суду касаційної інстанції є зміна судових рішень, постановлених відносно засудженого ОСОБА_3, з мотивів неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та необхідності виключення кваліфікуючої ознаки «незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням в інше сховище» з перекваліфікацією дій ОСОБА_3 із ч. 2 на ч. 1 ст. 289 КК України. Захисник зазначає, що неправильна кваліфікація дій ОСОБА_3 в результаті призвела до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, а тому просить зменшити тривалість іспитового строку з призначених судом двох років до одного року.
2. Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
2.1 Судове рішення суду першої інстанції
Вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Позовні вимоги ОСОБА_4 залишено без розгляду з роз'ясненням щодо можливості звернення із позовом у порядку цивільного провадження.
Вироком суду також вирішено долю речових доказів.
2.2 Судове рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 червня 2018 року апеляційну скаргу захисника Петрова І.М. задоволено частково, вирок Олександрійського міськрайонного судуКіровоградської області від 02 березня 2018 року змінено, виключено з мотивувальної частини посилання про вчинення злочину з хуліганських мотивів та доводи захисника щодо необхідності закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_3 з тих підстав, що останній вже притягувався за вказане кримінальне правопорушення до адміністративної відповідальності за статтями 124, 130 КУпАП. У решті вирок залишено без зміни.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
04 липня 2016 року близько 16:00 ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом для тимчасового його використання, прибув до домоволодіння на АДРЕСА_1, скориставшись відсутністю господаря, через незачинену хвіртку проник на його територію, де, відчинивши ворота зазначеного домоволодіння, заволодів транспортним засобом - автомобілем марки ГАЗ-53, який належить ОСОБА_4, а потім здійснив наїзд передньою частиною вказаного автомобіля на опору воріт і, пошкодивши автомобіль, зник з місця вчинення злочину. Згідно з висновком експерта вартість вказаного автомобіля станом на 04 липня 2016 року становила 27688,29 грн.
3. Доводи особи та інших учасників судового провадження
Захисник у режимі відеоконференції підтримав подану ним касаційну скаргу.
Прокурор у засіданні суду касаційної інстанції заперечував доводам, наведеним в касаційній скарзі захисника, оскільки вважає рішення судів законними та обґрунтованими.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний кодекс України
4.1.1 Стаття 15. Замах на злочин
1. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
2. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.2.1 Стаття 23. Безпосередність дослідження показань, речей і документів
Частина 1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
4.2.2 Стаття 94. Оцінка доказів
Частина 1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'я