ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2019 року
м. Київ
справа № 755/7529/16-к
провадження № 51-1481км18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор'євої І. В.,
суддів Бущенка А. П., Голубицького С. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Зінорук В. В.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
захисника КвятківськогоО.В.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. ШубиніСтави Лисянського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, а на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього виконання обов'язків, передбачених ст. 76 КК.
Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_2 винуватим у вчиненні за викладених у вироку обставин, порушення правил безпеки руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.
Як установив суд, 22 вересня 2015 року об 11:13 ОСОБА_2, керуючи екскаватором-навантажувачем (реєстраційний номерний знак НОМЕР_1), рухаючись заднім ходом у дворі будинку № 31 на вул. А. Малишка у м. Києві, всупереч вимогам пунктів 1.5, 2.3б, 10.9 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) виявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не переконався, що це не створить перешкоди або небезпеки для інших учасників руху, не звернувся по допомогу до інших осіб для забезпечення безпеки дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) потерпілій було завдано тяжких тілесних ушкоджень, від яких вона померла.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК), постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку скаржника, призначене засудженому покарання із застосуванням інституту умовного звільнення є невиправдано м'яким, не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі винного. Прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою допущені місцевим судом порушення ст. 65 КК та неправильне застосування ст. 75 цього Кодексу, необґрунтовано відмовив у задоволенні апеляційних вимог сторони обвинувачення, постановивши рішення без додержання приписів статей 370, 419 КПК.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор не підтримав касаційну скаргу, захисник також заперечив проти її задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Висновки суду про подію злочину, доведеність винуватості ОСОБА_2 у його вчиненні та юридична-правова оцінка діяння за ч. 2 ст. 286 КК у касаційній скарзі не заперечуються.
Доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відпо