Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 155/36/16-ц
провадження № 61-1617зпв18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Коротуна В. М., Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Горохівське АТП-10764»,
розглянув заяву ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Хопти С. Ф., Журавель В. І., Штелик С. П.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Горохівське АТП-10764» (далі - ПАТ «Горохівське АТП-10764») про зобов'язання нарахувати заробітну плату за період роботи у зоні відчуження та видати довідку про розмір заробітної плати.
Позовна заява мотивована тим, що з 11 квітня 1988 року до 07 травня 1997 року працював у відкритому акціонерному товаристві «Горохівське АТП-10764», в подальшому ПАТ «Горохівське АТП- 10764», на посаді водія. За вказаний період його тричі було відряджено в зону відчуження з метою ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується записом у трудовій книжці, а також посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, а також довідкою, виданою 09 серпня 1999 року ВАТ «Горохівське АТП-10764». Позивачу як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи управлінням Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області нарахована та виплачуються пенсія. Вважає, що розмір пенсії є значно заниженим, оскільки однією з підстав для її нарахування є вищезазначена довідка ВАТ «Горохівське АТП-10764» про розмір його заробітної плати на цьому підприємстві за час роботи в зоні відчуження. Як вбачається з вказаної довідки, збережений середньомісячний заробіток в період з 12 квітня по 12 травня 1988 року йому нараховано в розмірі 18 крб, що не відповідає дійсності, оскільки ВАТ «Горохівське АТП-10764» всупереч нормам чинного на той час законодавства не нарахувало заробітної плати за час його перебування у відрядженні у цей період.
На підставі наведеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд зобов'язати ПАТ «Горохівське АТП-10764» нарахувати йому середньомісячну заробітну плату за період його роботи у відрядженні в зоні відчуження для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 12 квітня до 12 травня 1988 року, та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою термінів її виплати, стягнути їх з відповідача і зобов'язати ПАТ «Горохівське АТП-10764» видати йому довідку встановленого зразка про середньомісячну заробітну плату для звернення до Пенсійного фонду України.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2016 року у складі судді Олексюка А. В. у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач всупереч статтям 10, 60 ЦПК України 2004 року не довів належними та допустимими доказами факти порушення відповідачем прав позивача на отримання пенсії в збільшеному розмірі.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 06 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 06 грудня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України 2004 року), обґрунтовано виходили із того, що позивач не довів належними та допустимими доказами факти порушення відповідачем прав позивача на отримання пенсії в збільшеному розмірі. При цьому суди правильно послалися на те, що при відсутності у підприємства відповідних первинних документів відсутні й правові підстави для включення у довідку встановленого зразка для Пенсійного фонду України середньомісячної заробітної плати у період перебування в зоні відчуження.
У грудні 2017 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України 2004 року, зокрема у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження неоднаковості застосування норм матеріального права заявник посилається на ухвалу Верховного Суду України від 20 серпня 2008 року у справі № 6-3067св08, та на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 жовтня 2015 року у справі № 6-17955св15, від 02 березня 2016 року у справі № 6-34491св15.
Посилаючись на наведене, заявник просить скасувати ухвалу суду касаційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У березні 2018 року до суду надійшов відзив на заяву, у якому ПАТ «Горохівське АТП-10764» просить заяву залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
У березні 2018 року до суду надійшли заперечення на відзив, у яких ОСОБА_2 підтримав заяву та просив скасувати ухвалу суду касаційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII внесено зміни до ЦПК України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.