Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 591/3727/16-ц
провадження № 61-12328св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2017 року у складі судді Бурда Б. В. та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 01 березня 2017 року у складі суддів: Криворотенка В. І., Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Фідобанк»,
третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Резниченко Микола Олександрович,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовомдо публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (далі - ПАТ «Фідобанк») про захист прав споживача та визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки.
Зазначав, що 20 травня 2008 року між ним та ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», укладено кредитний договір № 014/3730/3/15682. Відповідно до цього договору він отримав кредит в сумі 38 тис. доларів США на строк до 19 травня 2018 року зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитними коштами. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитом 20 травня 2008 року між ними укладено договір іпотеки, за яким забезпеченням виступила належна йому квартира АДРЕСА_1. Разом з тим, положення кредитного договору не відповідають вимогам чинного законодавства, що порушує рівноправність сторін, створює невиправдані переваги для банку та призводить до негативних наслідків для нього. Договір не містить умов та порядку його припинення. Банк не надав йому у доступній формі до укладення договору інформацію про умови кредитування, порядок погашення кредиту та його сукупну вартість. Умови кредитного договору містять несправедливі для позичальника умови, а діяльність банку має ознаки нечесної підприємницької діяльності. Зокрема, встановлена занадто жорстока відповідальність за порушення строків погашення кредиту у вигляді пені. В порушення вимог закону кредит виданий в іноземній валюті, що заборонено законом. Крім того, банк не мав індивідуальної ліцензії на вчинення операції з валютними цінностями.
Посилаючись на викладені обставини, просив визнати недійсним кредитний договір та договір забезпечення кредиту.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що посилання позивача на те, що умови договору є несправедливими, порушені вимоги закону щодо видачі кредиту в іноземній валюті, позивача не було повідомлено про умови кредитування сукупну вартість кредиту, договором не визначено порядок припинення договору не заслуговують на увагу. Сторонами кредитного договору досягнуто згоди щодо валюти виконання грошового зобов'язання, розміру кредиту та строків його погашення. На час укладення кредитного договору банк мав необхідний обсяг повноважень для здійснення кредитування в іноземній валюті, використання якої при здійсненні кредитних операцій (в кредитних зобов'язаннях) було передбачено чинним на час укладення даних договорів законодавством. Отримання позичальником дозволу на здійснення валютних операції у вигляді отримання кредиту в іноземній валюті не передбачено законом. Сторонами кредитного договору досягнуто згоди щодо валюти виконання грошового зобов'язання в доларах США. Процентна ставка виражена в договорі зрозумілій формі. З повідомлення позичальника (а.с. 67-68) вбачається, що позичальник отримав повну, доступну та вичерпну інформацію щодо умов надання кредиту за договором, а саме - щодо сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, переліком та розміром всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, щодо розміру, враховуючи розмір комісії (тарифів).Таким чином, спростовуються твердження позивача щодо ненадання йому відповідачем повної, всебічної, об'єктивної та достовірної інформації про умови кредиту. З матеріалів справи вбачається, що при укладенні спірного договору сторонами у повному обсязі було дотримано усі вимоги закону та погоджені усі істотні умови договору.Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови; відповідач надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; у додатках до кредитного договору, які підписані позивачем, міститься повна інформація стосовно умов кредитування.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 01 березня 2017 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, позивач ОСОБА_1 до 2014 року виконував умови договору, вносив на погашення кредиту грошові кошти, жодних претензій до банку з питань незрозумілості щодо виконання договору не пред'являв. Під час розгляду справи місцевим судом обґрунтовано встановлено, що відповідач мав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, тому правомірно використовував іноземну валюту під час здійснення своєї діяльності. Позивач ОСОБА_1 також наполягав надати йому кредит саме в іноземній валюті, його прохання банком було задоволено.
Відсутні також підстави для визнання недійсними і окремих пунктів договорів, зокрема і пункту 9.1. кредитного договору, яким передбачено сплату 0,1% пені від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. З цим пунктом договору ОСОБА_1 погодився, іншої відповідальності за порушення строків повернення кредиту, відсотків та комісій договір не містить. Крім того, відповідно до умов додаткової угоди до кредитного договору № 014/3730/3/15682 від 20 травня 2008 року, що була укладена 27 січня 2014 року, сторони погодили, що за порушення позичальником його грошових зобов'язань за кредитним договором, останній сплачує на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на кожну дату існування прострочення відповідного платежу. Тобто, сторони значно зменшили попередній розмір пені. Відповідно до рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 травня 2016 року, що залишено без змін ухвалою апеляційного суду від 01 липня 2016 року, із ОСОБА_1 стягнуто 422 169 грн 25 коп. заборгованості за кредитом, а розмір пені, що підлягає стягненню, складає лише 6 326 грн 73 коп. За таких обставин місцевий суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для судового захисту прав позивача та обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у випадку, коли сторони погодили у договорі умови, які суперечать нормам закону, це може бути підставою для визнання такого пункту чи всього договору недійсним судом і якщо особі стало відомо про таку невідповідність закону, не має значення досягнення згоди сторонами щодо таких умов, виконаня чи невиконання ними цих умов після укладення правочину. Валютою зобов'язання є долар США, проте надання кредитних коштів на споживчі цілі в іноземній валюті суперечить закону. Можливість сплати кредитів в іноземній валюті законом не передбачена. Крім того, у банку відсутні індивідуальна ліцензія на вчинення орперацій з іноземною валютою. Встановлення пені у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення виконання зобов'язання за споживчим кредитом є несправедливою умовою. Банк не надав йому у доступній формі до укладення договору інформацію про умови кредитування, порядок погашення кредиту та його сукупну вартість.
05 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Суди установили, що 20 травня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк»,та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/3730/3/15682. Відповідно до цього договору позичальник отримав кредит в сумі 38 тис. доларів США на строк до 19 травня 2018 року зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитними коштами. Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.
Відповідно до пункту 5.2 умов кредитного договору повернення відповідачем отриманого кредиту та сплата процентів за користування кредитом, здійснюється щомісячно 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, шляхом внесення грошових коштів, згідно з графіком платежів в Додатку № 1 до кредитного договору.
На забезпечення виконання позичальника за вказаним кредитним договором 20 травня 2008 року між сторонами укладено договір іпотеки, за яким забезпеченням виступила нале