ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 731/209/17
провадження № 51- 237км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Григор'євої І. В.,
за участю:
секретаря Зайчишина В. В.,
прокурора Ткачук Г. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Шимка Є.М., який брав участь в апеляційному розгляді провадження, на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 16 серпня 2017 року в кримінальному провадженні № 12017270100000094 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Варвинського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 16 серпня 2017 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК, і призначено йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Речові докази, а саме:
- автомобіль «Mercedes-Benz 208D» та побутові електронні ваги повернуто за належністю ОСОБА_1;
- металобрухт вагою 610 кг, що зберігається в камері схову Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, звернуто в дохід держави.
Як установив суд, ОСОБА_1, не будучи фізичною особою-підприємцем, всупереч ст. 4 Закону України від 5 травня 1999 року № 619-XIV «Про металобрухт» (із змінами та доповнення), діючи умисно, з корисливих мотивів, 27 квітня 2017 року в смт Варва Чернігівської області здійснив незаконні операції з металобрухтом всупереч встановленому порядку, а саме прийняв (здійснив заготівлю) 610 кг брухту чорних металів у фізичних осіб за ціною 4 грн за 1 кг з метою подальшого продажу за більш вигідною ціною: 55 кг - у ОСОБА_2 за 220 грн, 37 кг - у ОСОБА_3 за 150 грн, 30 кг - у ОСОБА_4 за 120 грн, а решту вагою 488 кг - у невстановлених осіб.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
На думку прокурора, під час перевірки вироку суду першої інстанції щодо правильності вирішення долі речових доказів у справі апеляційний суд належним чином не врахував доводів його апеляційної скарги про необхідність конфіскації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 100 Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК) автомобіля «Mercedes-Benz 208D» та побутових електронних ваг, які належать ОСОБА_1, а тому вважає, щоухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Позиція учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримала.
У запереченнях на касаційну скаргу захисник Мамедов Р. І. просив Суд залишити скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Іншим учасникам було повідомлено про розгляд скарги, проте в судове засідання вони не прибули.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.
Згідно з приписами ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
При цьому відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Згідно із ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
При ухваленні судового рішення апеляційний суд цих вимог закону дотримався.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, відмовляючи в задоволенні скарги прокурора, апеляційний суд дав належну оцінку наведеним у ній доводам щодо необхідності застосування конфіскації автомобіля та електронних ваг, навів мотиви щодо безпідставності цих доводів, перевірив обставини кримінального провадження і дійшов умотивованого висновку про необхідність залишити вирок районного суду щодо ОСОБА_1 без змін.
Зокрема, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що, оскільки в обвинувальному акті відсутні дані про те, що вказані предмети були використані ОСОБА_1 як засоби чи знаряддя для вчинення кримінального правопорушення, то суд позбавлений процесуальної можливості вийти за межі пред'явленого обвинувачення та застосувати до вказаних речових доказів конфіскацію.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов умотивованого висновку, що під час вирішення питання про долю речових доказів суд першої інстанції в повному обсязі дав оцінку наявним матеріалам кримінального провадження та на підставі Перейти до повного тексту