Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року м. Київ
справа № 330/2292/14-к
провадження № 51-3974км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Марчук Н.О., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В., засудженого ОСОБА_1, захисника Ширант А.А.,
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 03 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 03 серпня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080170000151, щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Володимирівка Запорізькоїобл., жителя АДРЕСА_1
засудженого за п. 4 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 03 грудня 2015 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
На підставі ст. 72 КК України ОСОБА_1 зараховано у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 20 лютого 2014 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3 з особливою жорстокістю за таких обставин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 19:00 ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання АДРЕСА_2 під час сварки, яка виникла на ґрунті сімейно-побутових відносин, зі своєю матір'ю ОСОБА_3, діючи з метою умисного вбивства з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що завдає потерпілій особливих фізичних страждань, завдав їй не менше дев'яноста травматичних впливів кухонним ножем і металевим напилком в область голови, шиї, тулуба та верхніх кінцівок, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілої на місці події.
Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 03 серпня 2016 року залишив вирок районного суду щодо ОСОБА_1 без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 зараховано у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 20 лютого 2014 року по 03 серпня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив його право на захист, оскільки безпідставно не задовольнив його клопотання про відмову від захисника Карягіна П.І., позбавив можливості давати показання по суті обвинувачення, обмежив певним часом тривалість його останнього слова. Вважає, що суд поклав в основу вироку недопустимі докази: протоколи оглядів місця події від 20 лютого та 28 лютого, 07 березня і 12 травня 2014 року, оскільки дозвіл на огляд було надано особами, які не є власниками будинку; протокол огляду місця події від 12 травня 2014 року; протокол огляду предметів від 13 квітня 2014 року, висновки експертиз. Вважає, що ці докази отримано внаслідок істотного порушення прав та свобод людини відповідно до положень ст. 87 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Зазначає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про виклик та допит свідків і потерпілої ОСОБА_5, порушив його право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки, залишаючи його апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд не навів мотивів на обґрунтування своїх висновків.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу.
Прокурор вважала, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Статтею 7 КПК України визначено загальні засади кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на захист (п. 13 ч. 1 зазначеної норми).
Забезпечення права на захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого і виправданого у кримінальному провадженні - одна з найважливіших державних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина, закріплених ст. 59, ч. 2 ст. 63, п. 5 ч. 3 ст. 129 Конституції України та міжнародними актами, які становлять національне законодавство щодо прав людини і основоположних свобод (ст. 11 Загальної декларації прав людини; ч. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права; ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Статтею 59 Конституції України визначено право кожного на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 48 КПК України захисник залучається судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження видно, що під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій захист ОСОБА_1 здійснював адвокат Карягін П.І., якого було призначено останньому на підставі постанови слідчого Якимівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 22 лютого 2014 року.
Під час розгляду кримінального провадження в апеляційному порядку засуджений ОСОБА_1 заявив клопотання про відмову від захисника Карягіна П.І., мотивуючи його тим, що не має довіри до призначеного йому захисника і що позиція останнього щодо способу захисту суперечить його власній позиції.
Як видно з матеріалів провадження, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 заперечував проти можливості розгляду провадження за відсутності потерпілих, зокрема, наполягав на необхідності допиту потерпілої ОСОБА_6 з приводу поданої нею апеляційної скарги та просив відкласти розгляд кримінального провадження для забезпечення її явки в судове засідання. Проте захисник не підтримав думки засудженого, вважав, що потреби у відкладенні розгляду справи, а також у допиті потерпілої немає, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку