Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 607/15069/15-ц
провадження № 61-16451св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 листопада 2016 року у складі судді Ніколовой І. С. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Спас О. В., Полякова О. З., Кухаря С. В.,
ВСТАНОВИВ :
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 02 квітня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 133-04/К-07, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 21 850,00 дол. США із сплатою 12,5 % річних на строк з 02 квітня 2007 року до 01 квітня 2024 року. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_4 за договором іпотеки № 133-04/Z-07 від 02 квітня 2007 року передав у іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 31 липня 2015 року у відповідача виникла заборгованість у сумі 720 097,17 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 414 297,51 грн; заборгованість за відсотками - 290 190,6 грн; комісія за ведення кредиту - 15 609,06 грн.
Посилаючись на викладене, ПАТ «Дельта Банк» просило суд у рахунок оплати заборгованості відповідача за кредитним договором у розмірі 720 097,17 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 та визнати за позивачем право власності на вказану квартиру, а також покласти судові витрати на відповідача.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 133-04/К-07 від 02 квітня 2007 року є обґрунтованими, відповідачем належним чином умови кредитного договору не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 720 097,17 грн. Однак, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 133-04/Z-07 від 02 квітня 2007 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 133-04/К-07 від 02 квітня 2007 року задоволенню не підлягають через пропуск позивачем строку позовної давності.
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Дельта Банк» просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що при зверненні з позовом у серпні 2012 року до Приазовського районного суду Запорізької області про стягнення з відповідача кредитної заборгованості, вимога про стягнення всієї суми заборгованості позивачем не заявлялася. Лише у 2015 році позивачем була направлена відповідачу вимога про повне стягнення кредитної заборгованості, і саме з цього часу почався відлік строку позовної давності. Строк позовної давності може бути застосований лише у випадку, коли відповідач визнає позов та не заперечує проти укладання ним кредитного та іпотечного договорів. У даному випадку відповідач не визнає позов, та стверджує, що кредитний та іпотечний договір між ним та банком не укладався.
Крім того, відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги не тільки за кредитним договором, а і за договором іпотеки.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
04 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами установлено, що 02 квітня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 133-04/К-07, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 21 850,00 дол. США із сплатою 12,5 % річних на строк з 02 квітня 2007 року до 01 квітня 2024 року (а. с. 6-12 т. 1).
Також, 02 квітня 2007 року між сторонами укладено договір іпотеки № 133-04/Z-07, за яким ОСОБА_4 для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором передав у іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 13-16 т. 1).
30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідно до пункту 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з пунктом 4.2 внаслідок передачі ТОВ «Укрпромбанком» ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ТОВ «Укрпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а. с. 24-36 т. 1).
13 вересня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» направив ОСОБА_4 письмову вимогу № 31.4-08/4623/15 про дострокове повне стягнення заборгованості за кредитним договором протягом 5 днів з дня направлення цієї вимоги банком на адресу позичальника (а. с. 18-23 т. 1).
Згідно з статтею 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як убачається з матеріалів справи, 25 квітня 2012 року ПАТ «Дельта Банк» зверталося до Приазовського районного суду Приазовського району Запорізької області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 133-04/К-07 від 02 квітня 2007 року. Ухвалою Приазовського районного суду Приазовського району Запорізької області від 13 серпня 2012 року позов залишено без розгляду з причини неявки до суду представника позивача (а. с. 82 т. 1).
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Суди, посилаючись на наведені норми матеріального права та на ту обставину, що позивач звернувшись до суду з позовом про стягнення заборгованості