Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 592/8033/16-к
провадження № 51-311км17
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Стефанів Н.С., Стороженка С.О.,
за участю: секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 19 вересня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016200440003038, щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого,
засудженого за ч. 1 і ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 січня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 180 годин; за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь: ОСОБА_2 - 204,27 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 4500 грн - моральної шкоди; ОСОБА_3 2800 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 04 липня 2016 року близько 19:30 через вікно власного автомобіля бризнув рідиною з вогнегасника потерпілій ОСОБА_2 в обличчя, в результаті чого заподіяв останній легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.
05 липня 2016 року з 00:30 до 01:00 ОСОБА_1 біля хвіртки свого помешкання на АДРЕСА_2 на ґрунті неприязних відносин, які виникли раніше, завдав ОСОБА_3 ударів палицею по руках та голові, заподіявши легкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 19 вересня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що слідчі експерименти проводились із порушеннями ст. 223 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки він не брав участі під час їх проведення. Стверджує, що після закінчення розгляду справи в суді першої інстанції до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості щодо підроблення заяви від імені ОСОБА_1 про відмову від участі у проведенні слідчого експерименту, що не було враховано судом апеляційної інстанції. Засуджений зазначає, що суд не перевірив у судовому засіданні показань потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вважає, що апеляційний суд безпідставно відмовив йому в задоволенні його скарги, зокрема, не призначив йому покарання у виді штрафу, а також не скасував вирок у частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Піх Ю.Г. вважала, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а судові рішення необхідно залишити без зміни.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 433 КПК України визначено межі перегляду судом касаційної інстанції. Частиною 2 цієї норми передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому