Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 686/11682/14-ц
провадження № 61-11872св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2014 року у складі судді Порозової І. Ю. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 20 січня 2016 року у складі суддів: Юзюка О. М., Ярмолюка О. І., Власенка О. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2014 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»)звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позову зазначено, що 10 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти в сумі 40 тис. доларів США із строком повернення до 10 жовтня 2016 року. На забезпечення виконання умов кредитного договору з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 10 жовтня 2006 року укладено договори поруки. Внаслідок порушення позичальником строку та порядку погашення кредиту станом на 26 травня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 37 391 долар 15 центів США, з яких: 22 952 долари 85 центи США - тіло кредиту; 11 612 долари 78 центів США - проценти; 1 290 доларів 50 центів США - пеня за прострочення сплати процентів; 1 535 доларів 02 центи США - пеня за прострочення сплати процентів.
Посилаючись на викладені обставини, банк просив стягнути вказану суму боргу із солідарних боржників.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26 квітня 2011 року заяву кредитора - ПАТ «УкрСиббанк» з грошовими вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у сумі 184 104 грн 39 коп. задоволено. Визнано вимоги кредитора у межах справи про банкрутство боржника та зобов'язано ліквідатора-арбітражного керуючого виплатити їх під час проведення розрахунків з кредиторами п'ятої черги у разі достатності активів боржника пропорційно усіх вимог кредиторів такої черги. Ухвалою цього ж суду від 30 листопада 2011 року постановлено припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та звільнено його від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом. Таким чином, основне зобов'язання (тобто повернення отриманих кредитних коштів банку з відповідними нарахуваннями) ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №11054218000 від 10 жовтня 2006 року є припиненими, а тому відсутні підстави для задоволення позову. Крім того, останні платежі за договором кредиту вчинені 12 січня 2011 року та 31 травня 2011 року, а умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами, тому суд також дійшов висновку про припинення поруки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 20 січня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що основне зобов'язання (тобто повернення отриманих кредитних коштів банку з відповідними нарахуваннями) ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №11054218000 від 10 жовтня 2006 року є припиненими, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1)Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «УкрСиббанк» просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Таким чином, суди дійшли помилкового висновку про те, що основне зобов'язання припинилося у зв'язку із ліквідацією фізичної особи-підприємця. Крім того, суди не звернули уваги на те, що кредитний договір укладено із ОСОБА_1 як з фізичною особою, а не підприємцем. Безпідставними є доводи судів про припинення поруки за частиною четвертою статті 559 ЦК України, оскільки вимогу про дострокове погашення кредиту банк пред'явив позичальнику 14 квітня 2014 року, а із позовом до поручителів звернувся 29 травня 2014 року, тобто в межах шестимісячного строку пред'явлення вимог до поручителя.
(2) Позиція ОСОБА_1
У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30 листопада 2011 року постановлено припинити його підприємницьку діяльність як фізичної особи-підприємця та звільнено від подальшого виконання вимог кредиторів, що були з'явленні після визнання громадянина-підприємця банкрутом. Таким чином, основне зобов'язання припинилося. З моменту вчинення ним останнього платежу на погашення кредиту у січні 2011 року позивач не звертався із позовом до поручителів, а тому їх порука припинилася.
02 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Суди установили, що 10 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти в сумі 40 тис. доларів США із строком повернення до 10 жовтня 2016 року зі сплатою 11,8 % річних. На забезпечення виконання умов кредитного договору з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 10 жовтня 2006 року укладено договори поруки. Також на забезпечення виконання зобов'язання позичальником обов'язків за кредитним договором ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали в іпотеку банку нерухоме майно - квартиру № 12, загальною площею 63,1 кв. м, житловою площею 34,8 кв. м, що належить іпотекодавцям на праві власності та знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26 квітня 2011 року заяву кредитора - ПАТ «УкрСиббанк» з грошовими вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у сумі 184 104 грн 39 коп. задоволено. Визнано вимоги кредитора у межах справи про банкрутство боржника та зобов'язано ліквідатора-арбітражного керуючого виплати їх під час проведення розрахунків з кредиторами п'ятої черги у разі достатності активів боржника пропорційно усіх вимог кредиторів такої черги. Ухвалою цього ж суду від 30 листопада 2011 року постановлено припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та звільнено його від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 квітня 2012 року у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено та в зустрічному позові ОСОБА_2 до ПАТ ПАТ «УкрСиббанк» про виключення з Державного реєстру іпотек реєстраційного запису про обтяження іпотекою нерухомого майна відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2012 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позову. Виключено з державного реєстру іпотек реєстраційний запис № І-4030 про обтяження іпотекою нерухомого майна ОСОБА_2, ОСОБА_3, а саме: квартири АДРЕСА_1. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Додатковим рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2012 року доповнено резолютивну частину рішення апеляційного суду наступним змістом: «вилучити із державного реєстру іпотек реєстраційний запис за реєстраційним (порядковим) номером: 3859411 (контрольна сума: 9Б24ВА49Д8) про обтяження іпотекою нерухомого майна ОСОБА_2, ОСОБА_3, а саме: квартири АДРЕСА_1; зняти заборону відчуження зазначеної квартири шляхом вилучення із єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого реєстраційного запису за реєстраційним номером: 3859475 (контрольна сума: 9Б24ВА49Д8).
Щодо припинення основного зобов'язання
Посилаючись на вказані судові рішення, суди при вирішенні справи виходили із того, що обставини припинення основного зобов'язання у зв