Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 756/15541/15-ц
провадження № 61-12451св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., СімоненкоВ. М.,
Штелик С. П.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану адвокатом Диким Юрієм Олеговичем, на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року у складі судді Шебуєвої В. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк»,
відповідачі: ОСОБА_6, ОСОБА_4,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» (далі - ПАТ КБ «Правекс-Банк», Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 травня
2016 року позов ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від
15 лютого 2006 року № 5-009/06Ф у розмірі 192 639,84 доларів США.
Вирішено питання щодо судових витрат.
17 червня 2016 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4, через свого представника ОСОБА_7, звернулися до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення суду.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05 серпня 2016 року заяву представника відповідачів про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду, 12 лютого 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля) ОСОБА_4, через свого представника ОСОБА_8, подала апеляційну скаргу, у якій просила поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 30 травня 2016 року, у зв'язку з тим, що зі змістом ухвали від 05 серпня
2016 року про залишення її заяви про перегляд заочного рішення без задоволення вона ознайомилась лише 01 лютого 2018 року.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4, поданною представником ОСОБА_8, на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 травня 2016 року відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення суду від 30 травня 2016 року було відмовлено 05 серпня 2016 року, про розгляд цієї заяви ОСОБА_4 була повідомлена належним чином, її представник 03 серпня 2016 року подав клопотання про розгляд заяви за його відсутності. Апеляційну скаргу на саме судове рішення ОСОБА_4 подала 12 лютого 2018 року. Враховуючи, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення особою, повідомленою належним чином про розгляд справи, та за відсутності доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження з підстав, визначених частиною другою статті 358 ЦПК України.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У березні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_4, подана адвокатом Диким Ю. О., у якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції незаконно відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки станом на момент ухвалення заочного рішення суду першої інстанції процедура апеляційного оскарження рішення була врегульована положеннями статей 292, 294, 297 ЦПК України 2004 року, а суд застосував норми цивільного процесуального законодавства від 15 грудня 2017 року, які не можуть бути застосовані в силу вимог статті 58 Конституції України, тому що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Зазначає про те, що частина третя статті 297 ЦПК України 2004 року, яка мала застосовуватись до цих правовідносин, не обмежувала фізичних осіб річним строком апеляційного оскарження рішення суду з дня складання його повного тексту, тому у відкритті провадження відмовлено з порушенням цих норм.
АГРУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суди встановили, що заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 травня 2016 року позов ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 15 лютого 2006 року № 5-009/06Ф у розмірі 192 639,84 доларів США. Вирішено питання щодо судових витрат.
17 червня 2016 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4, через свого представника ОСОБА_7, звернулися до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення суду від 30 травня 2016 року.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05 серпня 2016 року заяву ОСОБА_6, ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_7, про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від
30 травня 2016 року залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року відмовлено ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою, поданою представником ОСОБА_8, на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 травня 2016 року.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відп