Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 161/7923/16-ц
провадження № 61-1683зпв18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Коротуна В. М., Лесько А. О., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, житлово-комунальний кооператив «Підшипник», приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Наталія Анатоліївна,
розглянув заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Волинської області від 17 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Русинчука М. М. та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Ткачука О. С., Висоцької В. С., Кафідової О. В., Умнової О. В., Фаловської І. М.,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, житлово-комунального кооперативу «Підшипник» (далі - ЖБК «Підшипник»), приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н. А. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що у жовтні 2015 року трагічно загинув її син ОСОБА_4, який проходив військову службу в зоні проведення Антитерористичної операції. Після смерті сина відкрилася спадщина на кооперативну трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яке перебуває на обслуговуванні у ЖБК «Підшипник».
30 травня 2016 року позивач звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. 31 травня 2016 року нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Як на підстави поважності пропуску строку позивач посилається на похилий вік, потребу в сторонньому догляді, необізнаність з законодавством та втрату значного часу зі зверненнями до відповідних державних органів для встановлення винних осіб у загибелі сина.
Позивач зазначала, що строки для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, оскільки є людиною похилого віку і потребує стороннього догляду через стан свого здоров'я, юридично необізнаною, тяжко переживала смерть та похорони сина, з'ясовувала обставини загибелі сина.
Ураховуючи наведене, просила визначити їй додатковий строк тривалістю один місяць на прийняття спадщини, визнати поважною причину пропущення нею цього строку.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 жовтня 2016 року у складі судді Ковтуненка В. В. у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що причини, на які позивач посилалася як на підставу для визнання їй додаткового строку для прийняття спадщини, є суб'єктивними і впливають лише на її поведінку та не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення таких дій.
Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 17 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини в один місяць після смерті сина ОСОБА_4, який помер у жовтні 2015 року.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач навела поважні причини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, які унеможливили останній подачу в строк, визначений статтею 1270 ЦК України, заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 рокурішення Апеляційного суду Волинської області від 17 листопада 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особа похилого віку, яка хворіє та потребує стороннього догляду, про час смерті сина - жовтень 2015 року, поховання якого було проведено 30 листопада 2015 року, позивачу стало відомо лише на початку грудня 2015 року, важко переживала втрату сина, яка мала місце на території проведення антитерористичної операції, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення частини третьої статті 1272 ЦК України, на підставі наданих сторонами доказів, яким дав оцінку у їх сукупності та з урахуванням конкретних обставин справи дійшов правильного правового висновку, що наведені позивачем причини є такими, які позбавляли її можливості звернутися із заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк.
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду України заяву про перегляд рішення Апеляційного суду Волинської області від 17 листопада 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України 2004 року, зокрема у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції частини третьої статті 1272 ЦК України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження неоднаковості застосування норм матеріального права заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року у справі № 6-3700св13, від 26 травня 2016 року у справі № 188/485/15-ц, від 06 квітня 2016 року у справі № 6-33282св15, від 05 листопада 2014 року у справі № 6-33964св14, а також на постанову Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.
Посилаючись на наведене, заявник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалу суду касаційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII внесено зміни до ЦПК України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційног