Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 2-144/06
провадження № 61-10566св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року у складі суддів: Бараннік О. П., Посунся Н. Є., Красвітної Т. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - Петропавлівська міжрайонна державна податкова інспекція,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання права власності, посилаючись на те, що 10 травня 2005 року Дніпропетровською філією спеціалізованого товариства з обмеженою відповідальністю «Мультимедіа Софт» в приміщенні Межівського районного управління юстиції проведені прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1, яке складається з будівлі цементного складу інв. № 56, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Межівський райсількомунгосп» згідно рішення виконавчого комітету Межівської селищної ради № 35 від 25 лютого 2005 року; гаражу № 1 інв. № 77, гаражу № 3 інв. № 80, гаражу № 4 інв. № 79 та красного куточку інв. № 49.
Посилаючись на те, що відповідно до протоколів проведення прилюдних торгів саме вона стала покупцем будівлі цементного складу № 1, інв. № 56, гаражу № 1 інв. № 77, гаражу № 3 інв. № 80, гаражу № 4 інв. № 79 та красного куточку інв. № 49, виконавши тим самим всі істотні умови щодо придбання зазначеного майна та своєчасно сплативши за нього кошти, просила визнати за нею на придбане майно право власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2006 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на майно, а саме: будівлю цементного складу № 1, інвентаризаційний номер № 56; гараж № 1, інвентаризаційний номер № 77; гараж № 3, інвентаризаційний номер № 80; гараж № 4, інвентаризаційний номер № 79; червоний куточок, інвентаризаційний номер № 49, яке розташоване по АДРЕСА_1.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 на законних підставах придбала спірне майно, але не може ним розпорядитися на свій розсуд, так як договір купівлі-продажу вищезазначеного майна нотаріально не посвідчений.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2016 року рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2006 року скасовано та ухвалено нове про відмову у позові.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що згідноТимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 після повного розрахунку покупця за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби. В акті зазначаються: ким, коли і де проводилися прилюдні торги; коротка характеристика реалізованого майна; прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи), адреса кожного покупця; сума, внесена переможцем торгів за придбане майно; прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса; дані про правовстановлювальні документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правовстановлювального документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів указувати прізвище, ім'я та по батькові, назви державної нотаріальної контори, нотаріального округу), дата видачі, посвідчення, № за реєстром, орган реєстрації, дата та номер реєстрації. Після чого затверджений акт державний виконавець видає покупцеві, копія акта надсилається стягувачеві, боржникові та спеціалізованій організації, і на підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Однак, зважаючи на те, що судом при прийнятті рішення по суті спору на вищевикладені обставини не було звернуто ніякої уваги, як і на те, що за вказаним Положенням у судовому порядку вирішуються лише спори щодо реалізації нерухомого майна, яких в дійсності на момент звернення позивача до суду не було, рішення за таких обставин не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що він є власником спірних нежитлових приміщень, які він придбав у ОСОБА_3, а ОСОБА_3 в свою чергу у ОСОБА_2 Він заявляв в апеляційному суді клопотання про залучення його до участі у справі, проте апеляційний суд не розглянув вказане питання та ухвалив рішення, що впливає на його права та обов'язки. Апеляційний суд прийняв до розгляду апеляційну скаргу особи, яка не була учасником судового процесу в суді першої інстанції, проте не дослідив, яким чином оскаржуване рішення порушує права та обов'язки ТОВ «Межівський райсількомунгосп». Крім того, суд не навів обґрунтування причин поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
01 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суд першої інстанції встановив, що 10 травня 2005 року Дніпропетровською філією спеціалізованого товариства з обмеженою відповідальністю «Мультимедіа Софт» в приміщенні Межівського районного управління юстиції проведені прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1, яке складається з будівлі цементного складу інв. № 56, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Межівський райсількомунгосп» згідно рішення виконавчого комітету Межівської селищної ради № 35 від 25 лютого 2005 року; гаражу № 1 інв. № 77, гаражу № 3 інв. № 80, гаражу № 4 інв. № 79 та красного куточку інв. № 49.
Відповідно до протоколів проведення прилюдних торгів ОСОБА_2 є покупцем будівлі цементного складу № 1, інв. № 56, гаражу № 1 інв. № 77, гаражу № 3 інв. № 80, гаражу № 4 інв. № 79 та красного куточку інв. № 49.
Останнім набувачем вказаного майна на підставі договорів купівлі-продажу від 03 грудня 2013 року є ОСОБА_1 згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Оскаржуваним рішенням апеляційного суду скасовано правову підставу виникнення права власності на спірне ма йно у попереднього набувача - ОСОБА_2, а тому таким рішенням вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_1, касаційну скаргу якого касаційний суд прийняв до розгляду у відповідності із процесуальним законодавством.
Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2006 року у справі про визнання за ОСОБА_2 права власност