Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 336/5219/14-ц
провадження № 61-298св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі її законного представника ОСОБА_5,
відповідач - ОСОБА_6,
представник відповідача - ОСОБА_7,
треті особи: департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, публічне акціонерне товариство «Запоріжгаз», Запорізька міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2016 року у складі судді Щасливої О. В. та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Кримської О. М., Дашковської А. В., та ОСОБА_8 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 19 січня 2018 року у складі судді Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі її законного представника ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання будівництва самочинним, знесення самочинного будівництва, усунення інших перешкод у здійсненні права власності.
Позовна заява мотивована тим, що вони є співвласниками будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_3 належить 5/6 частин вказаного нерухомого майна, а ОСОБА_4 - 1/6 його частин. ОСОБА_6 є власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_2, що знаходиться на земельній ділянці, яка є суміжною з ділянкою, на якій розташовано їх будинок.
Позивачі вказували про те, що у 2010-2012 роках відповідач побудував на належній йому земельній ділянці двоповерховий житловий будинок на відстані 0,9-1 м від їх будинку, що є порушенням норм пожежної безпеки і державних будівельних норм, відповідно до яких відстань між жилими будинками ІІ та ІІІ ступеня вогнестійкості не може бути меншою ніж 8 м. Всупереч положенням пункту 3.2 Державних будівельних норм України захист від небезпечних геологічних процесів будинків і споруд на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах В.1.1-5-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 30 грудня 1999 року № 314 (далі - ДБН В.1.1-5-2000), відповідачем зведено будинок по смузі природного стоку поверхневих вод.
Зазначали про те, що ОСОБА_6 також звів фундамент з цегляною стіною вздовж межі своєї земельної ділянки з боку їх земельної ділянки та збільшив планувальну відмітку території між будинком та огорожею в межах смуги стоку поверхневих вод, що порушило природне водовідведення з земельної ділянки під їх будинком, унаслідок чого під час опадів поверхневі води, природному відтоку яким перешкоджає самочинне будівництво відповідача, накопичуються у куті земельної ділянки під їх будинком, що тягне просадку ґрунту й руйнування належного їм будинку. Крім того, відповідачем побудовано на своїй земельній ділянці вбиральню, яка через збирання опадів сприяє утворенню під їх земельною ділянкою порожнечі. ОСОБА_6 підведені до самочинного будинку без належних дозволів уповноважених осіб системи газопостачання, енергопостачання, водопостачання, що створює загрозу вибуху газу та пошкодження належного їм майна, загрожує їх життю та здоров'ю.
Вважали, що такими діями відповідача порушено їх права.
З урахуванням наведеного ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі її законного представника ОСОБА_5 просили суд визнати будівництво двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 самочинним, зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою на АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованого двоповерхового будинку АДРЕСА_2, засипати вбиральню, що розташована впритул до паркану з їх земельною ділянкою, та знести фундамент з цегляної стіни вздовж межі з їх земельною ділянкою.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2015 року департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради залучено до участі у справі як третіх осіб.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2015 року Запорізьку міську раду залучено до участі у справі як третю особу.
У квітні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі її законного представника ОСОБА_5 звернулися до суду з окремим позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що унаслідок негативного впливу самочинного будівництва, здійсненого ОСОБА_6, їх нерухомому майну, яке поступово руйнується, спричинено майнову шкоду. Згідно зі складеним товариством з обмеженою відповідальністю «ВБК-Перспектива» кошторисом вартість відновлення зруйнованої частини будинку АДРЕСА_1 становить 67 765,00 грн. Також для здійснення будівельних робіт з відновлення нерухомого майна ними було придбано будівельні матеріали на загальну суму 2 174,90 грн.
ОСОБА_3 зазначала про те, що такими діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яка полягає у глибоких емоційних переживаннях з приводу протиправного пошкодження її майна, неможливості його відновлення через небажання відповідача вирішувати вказані проблеми.
З урахуванням наведеного ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі її законного представника ОСОБА_5 просили суд стягнути з відповідача на їх користь майнову шкоду у розмірі 69 939,90 грн, стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2016 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі її законного представника ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання будівництва самочинним, знесення самочинного будівництва, усунення інших перешкод у здійсненні права власності та позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі її законного представника ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди об'єднано в одне провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2016 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_6 знести фундамент з цегляною стіною вздовж паркану на межі земельної ділянки під будинком АДРЕСА_2 з боку будинку АДРЕСА_1. У решті позовні вимоги залишено без задоволення.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 243,60 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачами не надано належних та допустимих доказів щодо порушення відповідачем їх прав самочинним будівництвом двоповерхового житлового будинку, оскільки відсутній причинний зв'язок цього з руйнуванням їх будинку. Крім того, знесення самочинного будівництва є крайнім заходом, а інші методи впливу не використані. Проте відповідачем з метою перешкоджання вільному стоку поверхневих вод в смузі їх природного відведення був зведений фундамент з цегляною стіною протягом паркану вздовж земельної ділянки з боку будинку позивачів, унаслідок чого наявне просідання ґрунту, а отже, є підстави для знесення такого фундаменту з цегляною стіною. Оскільки при розгляді справи не було встановлено ознак винної протиправної поведінки відповідача, що зумовили настання шкоди для позивачів, то відсутні підстави для відшкодування майнової та моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2017 року ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2016 року в частині відмови у задоволенні вимоги про знесення самочинно збудованого двоповерхового будинку АДРЕСА_2, стягнення майнової шкоди скасовано.
В цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Зобов'язано ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та жилим будинком на АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованого двоповерхового будинку АДРЕСА_2.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі її законного представника ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 69 939,90 грн, судовий збір в розмірі 1 669,08 грн.
В решті рішення суду залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до статті 120 ЗК України позивачі є законними користувачами земельної ділянки на АДРЕСА_1; встановлені обставини справи та надані позивачами докази свідчать про негативний вплив самочинного будівництва на стан будинку позивачів, а, відповідно, і для ухвалення рішення про його знесення. В інший спосіб усунути ці порушення неможливо та сторони цього не бажали. Оскільки при розгляді справи встановлено в поведінці відповідача ознаки винної протиправної поведінки, що зумовила настання шкоди для позивачів, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що є підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивачів матеріальної шкоди, а саме вартості відновлення зруйнованої частини будинку.
У січні 2018 року особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_8, в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2016 року.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 19 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2016 року повернено заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_8 не є учасником спірних правовідносин, а тому в цьому цивільному провадженні питання про її права та обов'язки не вирішується. З матеріалів справи вбачається, що власником спірного нерухомого майна та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_6 Тобто, ухвалені судові рішення не порушують права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_8
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року ОСОБА_6 просить, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні інших вимог.
У касаційній скарзі на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 19 січня 2018 року ОСОБА_8 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 просить, посилаючись на порушення норм процесуального права, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_6 мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув вимоги, які не були заявлені, рішення суду апеляційної інстанції суперечить матеріалам справи та змісту позовної заяви; позивачі не довели свого права користування земельною ділянкою; висновок експертизи є неналежним доказом, оскільки проведений юридичною особою,